Це щоденники різних жінок, різного віку, різних професій, з різних міст та з різним терміном життя в окупації. Ми збираємо і ілюструємо їх історії, думки, щоб читаючи їх, люди не губили зв’язок з людьми в окупації, не забували про них та розділяли їх почуття
20 февраля 2024 Ялта, Украина
Привет дорогой дневник!
После всех переживаний я решила немного отвлечься – в нашем случае это не смотреть и не читать новости. Эти несколько недель которые мы не виделись пошли на пользу. Я ездила по побережью, пекла кексы и печеньки, отъела щеки и жизнерадостный взгляд на жизнь.
Скоро март и...
16 лютого 2024 Окупована частина Запорізької області, Україна
Пишу вам, дівчата, і плачу. Сина мого забрали окупанти. Сказали, служить буде. Він відказався, вони тільки сміялися. Казали, що всі отказуються, но потім служать.
Казали, що «служить будут всє, ісчьо нікто не отказівался когда в спину стреляют». Щось не думаю, що він шуткував, хоть і сміявся. Сам же ж...
13 лютого 2024 Запоріжжя
Зараз в Запоріжжі, серце в Маріуполі
Ми тримались до останнього, але мусили виїхати в Запоріжжя, чоловік лишився в Маріуполі. Назавжди. Серце моє лишилося там само, прямо в дворі нашого будинку який ми так довго з любов’ю будували. В нашому подвір’ї ми його поховали.
Не хочу розказувати, як все було....
8 февраля 2024 Ялта, Украина
Вся эта ситуация с травлей, угрозами, закрытием одной ночью дела над которым так долго трудилось так много людей, заставило меня снова задуматься. Размеренный быт позволяет создать иллюзию контроля, и переживать длительный стресс без последствий для психики. Но побочный эффект: это жизнь в воображаемой безопасности.
В этот раз угроза подошла ко...
6 февраля 2024 Ялта, Украина
Как Рома узнал, что такое “Крымский Смерш”. Не хотела рассказывать раньше для его безопасности, но, кажется, ничего у нас не изменится. Если интересно, буду вас держать в курсе дела.
Кат- то В 00:00 позвонил мой друг Рома. Ему стали приходить сообщения с угрозами и издевательствами. Он не мог понять,...
