Це щоденники різних жінок, різного віку, різних професій, з різних міст та з різним терміном життя в окупації. Ми збираємо і ілюструємо їх історії, думки, щоб читаючи їх, люди не губили зв’язок з людьми в окупації, не забували про них та розділяли їх почуття
30 апреля 2024 Крым Украина
По пути в командировку мне достались поразительно ядовитые попутчики.
Ужасно недовольные отдыхом в Алуште, они были счастливы «наконец-то убраться с этого мерзкого полуострова». Сквозь ядовитые комментарии удалось разобрать вот что: «Все эти вонючие крымчане вашего поколения, молодежь, нет-нет, а все в сторону Украины смотрят».
Эта фраза как-то так подняла мне...
26 квітня 2024 Старобільськ Луганська область
Тепер у нас водять російські паспорти. Я свій рідний сховала, щоб не відібрали, бо на вулиці просто можуть підійти російські військові і забрати телефон та паспорт.
Всі хто не отримав російський паспорт не можуть отримувати пенсію, влаштуватися на роботу, навчатися, пересуватися в інше місто, а що найстрашніше для...
23 квітня 2024 Старобільськ Луганська область
В Старобільськ привезли нові підручники з росії, на російській мові. Вчителів катастрофічно не вистачає, ходять примушують пенсіонерів виходити на роботу. Або був випадок обшуку у вчительки географії, яка після окупації міста звільнилася з роботи. Після обшуку вона повернулася працювати в школу. Тих вчителів, хто пішов працювати, возили до Криму...
18 апреля 2024 Крым Украина
Написала подруга. Она с любимым уехала после начала войны в Европу. Написала, чтобы заказать картину. На картине будет сельский домик в крымских горах. В этом домике они прожили счастливый год перед войной. Картину буду писать, когда зацветет чайная роза. Она очень красиво цветет возле их домика.
История о том,...
