Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
6 березня 2025 ТОТ, Україна
Знову випав сніжок. З останніх новин здається, що весь світ проти нас. На москальській стороні вже воюють навіть китайці. Зате американці раптом стали друзями путлєра і грозяться відключити зв'язок і розвіддані нашій українській армії, кажуть. У нас тут гучно і гаряче з усіх сторін. Донька з внуками в Івано-Франківську, щоразу як говоримо, благає виїхати.
Та ми вже й були готові,...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
4 березня 2025, ТОТ
Здрастуйте. Одразу вибачаюсь, якщо в тексті будуть помилки, я погано знаю українську мову.
Мені просто хочеться виговоритись, у реальному житті мало людей, з якими я можу обговорити цю тему.
Я дуже хочу додому. Я живу в окупації 11 років, мені боляче і страшно. Я почуваюся дуже самотньо, оскільки більшість моїх родичів підтримують росію. Мені дуже прикро, що я ніяк не можу допомогти Україні, що я змушена мовчати, щоб мене не посадили. Прикро за те, що я маю чинити в цій жахливій країні. Прикро за те, що мої родичі, які перебувають в Україні, страждають.
Я шалено хочу додому, хочу до своєї сім'ї. Я...
16 лютого 2024 Окупована частина Запорізької області, Україна
Пишу вам, дівчата, і плачу. Сина мого забрали окупанти. Сказали, служить буде. Він відказався, вони тільки сміялися. Казали, що всі отказуються, но потім служать.
Казали, що «служить будут всє, ісчьо нікто не отказівался когда в спину стреляют». Щось не думаю, що він шуткував, хоть і сміявся. Сам же ж місцевий, но з іншого району, думаю, і сам боїться і включає таку браваду.
Но і мені не легше від цього. Бо ж син мій стріляти в своїх не піде, не так вихован, це така людина. То получається, чи так – зрадник, чи так – «ізменнік» чи «предатель».
Мене совість мучить...
16 травня 2024 Крим Україна
Я по национальности – наполовину украинка, наполовину русская. Своими соседями, крымскими татарами за свою относительно недолгую жизнь я мало интересовалась, до самого поступления в универ.
Несколько лет назад нас, как первокурсников, на 18-ое мая повели на образовательное мероприятие о депортации кырымлы. Просмотренный документальный фильм очень тронул меня, а мою подругу и вовсе довёл до слёз. Вот так живёшь-живёшь в родном доме, а потом раз – и в нём уже кто-то чужой.
Я рада, что побывала на этом мероприятии. Оно на многое открыло мне глаза. В очередной раз указало мне на то, как моё окружение как...