До Міжнародного дня боротьби за права жінок ми згадуємо слова правозахисниці Олександри Матвійчук: «Мужність не має гендеру». І разом зі «Злою Мавкою» говоримо про те, як змінилося життя в окупованому Мелітополі і як триває боротьба за його звільнення. Читати повністю

Коли стає важко, допомагає історія Стефана Цвейга. Він разом із дружиною наклав на себе руки в 1943 році. Вони зневірилися, повірили, що нацистська Німеччина переможе. І вирішили піти з цього світу, в якому не хотіли жити. Як виявилося, їм потрібно було почекати ще лише пів року. Пів року і Німеччина почне відступати на всіх фронтах. Пів року не дочекалися. Відчай, думки про те, що ""це"" тепер назавжди – найгірший ворог. Все колись закінчується, жодна диктатура не триває вічно, будь-яка війна закінчується миром. Нам потрібно просто дожити, зберегти внутрішню свободу і віру в людство.

В лікарнях особливий жах. Лікарів все менше, операції елементарні не зробиш. Тільки два стоматологи! На всіх! На рік вперед все розписано. Ясно, що пенсіонери не в пріоритеті. А до вспишки венеричних захворювань додався туберкульоз. Це ж куди ми котимось? Наш Вадим Петрович, колишній директор музею сусіднього містечка, не може до кардіолога попасти. Там все зачинено через туберкульоз! Не приймають хворих, взагалі, навіть ургентних. А йому якось підлікуватися і виїхати треба, то він ніяк не може. А з іншого боку, ну а як не буде, як таке харчування. Ще якось можна вижити, у кого свій двір і колодязь. Ото як у моїх,...

Дякую, що поділилися. Всім "зриває кришечку", я не рідкість. Всі максимально накручені. Нерви у всіх, ясна річ, всі шукають, на кому зірватися. Але це не найкраща ідея. Нам потрібно бути разом, а не сваритися! Що ж, час і мені нагадати своїм про те, що все буде добре, а окупантам, щоб забиралися під три чорти. Беру чергову пачку листівок і біжу на вулицю. Сьогодні людей мало, вішати буде легше. Пішла майже вся взята пачка, несподівано, давно я таких рекордів не ставила. Зате більше проукраїнських жителів відчують присутність поруч своїх і це дасть їм ще трохи сил дочекатися. Сама я...