Мене після позавчорашніх коментарів таким відчаєм накрило. Альо, люди, ви справжні?! «Так їм і треба? Не тільки нам страждати? Хай спробують?! Нехай найдовше…» Наш спротив - «х**ня»? Ми «зрадник на зраднику»? Перечитую і просто боляче. Це ж нам бажають. Це наче ми б побажали вам, таким самим українцям як і ви найбільшого зла - окупації. Ми, хто стикається...

Найстрашніше, що відбувається зі звичними людьми в окупації, це те що в них відбирають все, що пов’язано з Україною. Коли просто йдеш вулицями міста, в тебе спокійно можуть відібрати телефон і почати його перевіряти: з ким ти спілкуєшся, що в ньому і чи немає в тебе чогось українського. Тебе спокійно можуть забрати, якщо ти досі не змінив українські номери на машині, і часто в державних установах роблять зауваження, що ти спілкуєшся «суржиком». В місті повне беззаконня. Поліція не реагує на звернення мешканців міста. Почала зростати злочинність, особливо грабіжництво. Мені пощастило, що поряд живе сестра і...

У нас, в Сімферополі, як завжди, все стабільно. Щось відлітає, щось прилітає... У принципі, не секрет, що всі потрапляння сюди максимально замовчуються і стають відомі більш-менш широкому колу або якщо буде свідок, який захоче і зможе розповісти (а це не часто). Або якщо наслідки такі, що приховувати неможливо. А так, підвищена активність укотре зміниться затишшям і навпаки – норма. "Ничего не происходит". Місцеві дедалі менше спілкуються на тему війни – одне хибне слово і навіть закоренілий «зетник» стане ворогом народу номер один. Туристів цього року явно менше, навіть порівняно з минулим роком. Як повільно доходить до приїжджих, що сюди...

После отпуска решила поделиться со своим парнем историей нового знакомого. познакомились в аэропорту, оказалось, что мы оба из Крыма и решили выпить пива и поболтать. Он рассказал, как уехал в эмиграцию. У него был отель в Крыму и часто он сам стоял на консьерже. А у российских туристов есть один любимый вопрос: “Как вам живется после 2014?” Вопрос понятный, и любопытство их понятно, но ответить на него честно с нашими взглядами просто нельзя. Я для всегда отвечаю “Кому как, всем по разному”. А вот мой новый знакомый однажды потерял выдержку и ответил, что думал, красочно и во всех подробностях....