До Міжнародного дня боротьби за права жінок ми згадуємо слова правозахисниці Олександри Матвійчук: «Мужність не має гендеру». І разом зі «Злою Мавкою» говоримо про те, як змінилося життя в окупованому Мелітополі і як триває боротьба за його звільнення. Читати повністю

Похоронила маму месяц назад. Она очень переживала и ждала, когда вернуться внуки домой и не дождалась. Диагноз – сердечная недостаточность. Сегодня ехала в автобусе и думала о том, что моя мама ещё могла бы жить, если бы не эта чёртова россия. Я от злости позвонила знакомым и специально очень громко, чтобы все люди в автобусе слышали, начала матами проклинать всех русских и тех, кто за россию и смотрела на реакцию людей, но абсолютно все сделали вид что ничего не слышат. Я только сегодня поняла, что в Мелитополе остались одни зомби и им безразлично, в каком мире существовать.»

Я щодня проходжу повз стелу з орликом і написом «росія тут назавжди». І щодня в думках стираю це "назавжди". Прочитала у новинах, що білборди з цим написом вирішили… евакуювати подалі від лінії фронту, кудись на Курильські острови аж. А це, на хвильку, 7500 кілометрів від лінії фронту. Евакуювати білборди, це ж треба! Дуже цікаво, про що їм йдеться. Невже зрозуміли?! 😈

Нема води, давно вже. Послідні роки давали по часам, пару раз в тиждень. Зранку і вечером, потім тільки зранку. А тепер і того нема. Нада було набирать в банки і бутлі – в мене ще остались старі, жовті вже, колись заказували на кулер, даже в офісі в нас стояв. Представляєте?! Кулер! Тепер чувствується як якесь фантастичне інше життя. Хоч замість ялинки той кулер наряжай. Оце колись, згадалося, город був повний туристів, які на Євро приїхали в 2012. Дивувалися всі ці німці і англічани, що ми так гарно живемо. Ми гордились своїм стадіоном, діти літали на курорти і казали, що і...