Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної України і завидую. Смотрю, ще трошки і вишивать так начну. Правду говорять: ніколи так не ціниш, поки не втратиш. В дитинстві думала: які це все глупості! А тепер так хочеться бабушкин рецепт би і з вами в «чий більше настоящій». Тим...

Написала подруга. Она с любимым уехала после начала войны в Европу. Написала, чтобы заказать картину. На картине будет сельский домик в крымских горах. В этом домике они прожили счастливый год перед войной. Картину буду писать, когда зацветет чайная роза. Она очень красиво цветет возле их домика. История о том, как взять с собой свой дом, если нельзя в него вернутся. Другая подруга написала из Еревана, узнать, как дела после «выборов». И спросила почему я еще в Крыму, почему не уехала, ведь ничего не изменится. Я ответила, что потому что у меня еще есть надежда на победу. На то, что...

Навіть в моменти невіри, а такі трапляються ось як зараз після перегляду міжнародних новин я… брешу. Брешу собі, брешу своїм близьким, брешу односельчанам, з якими ще розмовляю. Примушую себе вірити, що ворог впаде, що ЗСУ прийде, бо в це вкладається багато зусиль, бо багато роботи робиться і ми побачимо, що всі ці наші території будуть деокуповані. А може мені хочеться так думати, бо тут мій дім, який ми з чоловіком будували 30 років – із хатки-мазанки перетворили на Дім. Копали криниці, проводили каналізацію, виплекали сад, щороку садили город, тварини наші… Але ж не може так бути, що нас просто «залишать на відкуп»?...