Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
30 октября 2025 Крым, Украина
После работы вечером и на выходных я часто беру в руки электрогитару, на которой научилась играть совсем не так давно и разбираю любимые песни. Вот на днях, например, была "Isn't it сон" Океан Ельзи. Я люблю их творчество с самого детства и тешу себя надеждой когда-нибудь всё же побывать на их концерте. Но перед тем как нажать кнопку воспроизведения в плеере, обязательно плотно закрываю окна, даже несмотря на то что живу в частном доме, и мои попытки музицирования вряд ли достигнут чьих-то непрошеных ушей, но все же перестраховываюсь, "про всяк випадок".
Это до сих пор не укладывается в голове: за...
18 лютого Мелітополь, Україна
Які ж вони огидні, ці орки. Коли бачу на вулицях мого рідного міста, просто нудить.
Особливо складно, коли доводиться з ними говорити. Хочеться виплюнути в обличчя усе, що про них думаєш, вчепитися нігтями і роздерти… не знаю навіть… А при цьому маєш бути стриманим, спокійним, і навіть порухом обличчя не виказати, що про них думаєш.
Але я постійно думаю, що наша задача – вижити, і щоб цей гній землі звідси забрався. А ще, думаю, що коли мене після війни спитають, де я була і що робила – мені буде не соромно глянути в очі своїм дітям, бо я не зламалася, і...
26 грудня 2023 Старобільськ, Луганська область
Прийшов різдвяний час і все більше думаю про минуле, що ми втратили.
Я пам'ятаю як страх поселявся в нас все більше, ми не знали до чого нам готуватись, почали збирати речі, документи, ліки. І тільки тут я зрозуміла, що весь мій дім помістився у дві невеличких сумки. Вікна ми обклали подушками та приготували місце у коридорі, де немає вікон… Так і живем в коридорі.
Ту ніч ми провели у підвалі, були «прильоти», було дуже гучно Зранку все місто мовчало і ми вийшли на вулицю. Разом з сусідами ми обговорювали нічний обстріл, але ще ніхто не знав, куди влучили ці нелюди. У...
