Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Ко мне приходили девочки в гости. Мы собрались в мангальной беседке в общем дворе, той самой. Болтали у огня, обо всем, жарили мясо, пили игристое, слушали музыку. Когда одна из девочек предложила поставить “Червону руту” и меня аж глаза расширились от испуга. Она переспросила: “тут, наверное, нельзя?”. Стало стыдно за свой страх, я начала бормотать что-то про невероятную акустику двора колодца, и соседей, которые на днях слушали Шамана. Но на самом деле я завидовала. Завидовала, что ей в голову такое пришло. Я даже дома теперь украинскую музыку не ставлю, не то что на улице. Оправдываю себя, что это вынужденная осторожность. Но правда...

Мені страшно вам це писати, але хочу подякувати за все, що читаю тут. Це якось дає віру в те, що не сама. Найцінніше було прочитати щоденники з рідної Луганщини, бо деколи здається, що сам один лишився. Але серцем розумію, що це не так. Пишіть більше, прошу, це таку надію дає! Я з україномовної родини, ми завжди були трішки «іншими», і професійне життя своє я так побудувала. Від часів окупації я, здається, змінююсь. Здається, що маска якась налізла і починає приростати до лиця. Я навіть це повідомлення пересилаю через двох подруг, а раптом «по почерку узнають», я ж викладала в школі,...

На этом мероприятие я оказалась по рабочим задачам, там выступали какие-то крымские министры, речи, которые они произносили, были скука смертная и редкостная ересь. Я мысленно зевала и закатывала глаза пока… выступление девушек в костюмах чирлидерш под песню Шамана “Я русский” не сделало этот день незабываемым. Едва ли 18 летние красотки в очень коротких разлетающихся плиссированных юбочках и гетрах танцуют тверк и крутят колесо перед стариками на сцене, и из колонок играет “яяяя рууууский, моя кровь от отцааааа”. Едва сдержалась чтобы в голос не заржать. А вечером, соседи, оккупировавшие беседку с мангалом во дворе уже 5-ый день подряд врубили ту же песню...