Любі Мавки!

Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути. 

Посилання на аудіо щоденники

16 грудня 2025 Мелітополь, Україна

На блокпості мене питають: «Куди їдеш? До кого? Навіщо?» Знаю, що кожна відповідь повинна бути коротшою за три секунди. Три секунди — це межа між тим, що мене відпустять чи ні. Тому говорю повільно, рівно, без тремтіння. А всередині — ураган. Страх, який за три роки став частиною дихання.
logo

Щоденники Мавок

Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України

1 травня 2025 Крим, окупована Україна

На свята за традицією я пішла на гуляння до родичів, природно не обійшлося без обговорення політики. Навіть не розповідатиму про цю маячню, людям просто промили мізки, і тепер вони вірять тільки телевізору та уряду РФ. У моєї тітки з'явився новий чоловік, вони не так давно разом. Він затятий путініст, «топить» за росію і підтримує війну. Причепивсь, як я розмовляю. Кажу йому: «Я до окупації жила в Україні». Він мені: «Ну так ти зараз у росії, чого говориш як хохолка?». Просто подивилася на нього, як на ідіота, та й усе. Втомилася, від того, що мої родичі постійно дорікають за мою говірку...

23 липня 2024 Мелітополь, Україна

Мене після позавчорашніх коментарів таким відчаєм накрило. Альо, люди, ви справжні?! «Так їм і треба? Не тільки нам страждати? Хай спробують?! Нехай найдовше…» Наш спротив - «х**ня»? Ми «зрадник на зраднику»? Перечитую і просто боляче. Це ж нам бажають. Це наче ми б побажали вам, таким самим українцям як і ви найбільшого зла - окупації. Ми, хто стикається з терором, насиллям, беззаконням, відчаєм щодня? Хто залишився деколи сам-на-сам з нелюдями-орками? Дехто в такому віці, що уже без надій, а дехто, хто живе однією надією. Це ж не тролі набігли - тролів я вже впізнаю. Це ви, такі самі...

11 грудня 2025 Окупована Луганщина

Військові гуртом зґвалтували продавчиню Аню з магазину «Магнолія», коли та ввечері поверталася додому. Затягнули в машину, вивезли за місто і там толпой зґвалтували і кинули її в степу. Вона ледве доползла до дороги і впала, а зранку водій її забрав з дороги, думав, що її збили та покинули. Повіз в лікарню, а там вже йому жінки з санпропуску сказали, що вона вся розірвана ніж ніг. Медсестри навіть плакали на вулиці, розказували як над тією дівчиною познущалися. Аня десь через тиждень померла (( А я думаю, господи, харашо хоч вже стара. Але тут і то не гарантія.