Любі Мавки!

Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути. 

Посилання на аудіо щоденники

11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна

Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...
logo

Щоденники Мавок

Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України

1 травня 2025 Крим, окупована Україна

На свята за традицією я пішла на гуляння до родичів, природно не обійшлося без обговорення політики. Навіть не розповідатиму про цю маячню, людям просто промили мізки, і тепер вони вірять тільки телевізору та уряду РФ. У моєї тітки з'явився новий чоловік, вони не так давно разом. Він затятий путініст, «топить» за росію і підтримує війну. Причепивсь, як я розмовляю. Кажу йому: «Я до окупації жила в Україні». Він мені: «Ну так ти зараз у росії, чого говориш як хохолка?». Просто подивилася на нього, як на ідіота, та й усе. Втомилася, від того, що мої родичі постійно дорікають за мою говірку...

11 января 2024 Временно оккупированная часть Украины

Как настоящая патриотка Украины, всё время с начала оккупации, я жила без документов ОРДЛО и РФ, в том числе и без паспорта. Но! Политики из ОРДЛО пишут что в этом или следующем году нужно переоформлять недвижимость. Мне 21, я лицо без гражданства, и возможно мне придется (ненавижу это слово, 'придется') получить паспорт Раши, чтобы жилище наверняка было моим. Мне так противно и мерзко от этого. Дорогие мавки, пожалуйста поддержите меня и напишите что нибудь хорошее. Или возможно мне не стоит его (паспорт) делать как и раньше? Как быть?

16 лютого 2024 Окупована частина Запорізької області, Україна

Пишу вам, дівчата, і плачу. Сина мого забрали окупанти. Сказали, служить буде. Він відказався, вони тільки сміялися. Казали, що всі отказуються, но потім служать. Казали, що «служить будут всє, ісчьо нікто не отказівался когда в спину стреляют». Щось не думаю, що він шуткував, хоть і сміявся. Сам же ж місцевий, но з іншого району, думаю, і сам боїться і включає таку браваду. Но і мені не легше від цього. Бо ж син мій стріляти в своїх не піде, не так вихован, це така людина. То получається, чи так – зрадник, чи так – «ізменнік» чи «предатель». Мене совість мучить...