Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
16 января 2024 Крым
Я хожу на маникюр к Даше больше года. Она идеальная мастерица, пунктуальная, опрятная, быстрая. Даша переехала к нам пару лет назад из какого-то уездного российского городка. И до переезда она про аннексию Крыма и войну на Донбассе ничего не знала. Даша младше меня на 10 лет, из того поколения, которое выросло при Путине. Мы не обсуждаем политику, но я ответила на многие ее вопросы и научила говорить: “паляниця”
Моя сотрудница Настя, переехала с семьей около 5 лет назад, сейчас ей 19 лет. Она учится в местном колледже и подрабатывает у меня на каникулах. Настя очень интересуется политикой, слушает запрещенную музыку,...
25 сентября 2025 Ялта, Крым
Открыли аэропорт в Краснодаре. Все ждут с надеждой, когда же откроют наш.
Война всем надоела, гораздо меньше машин с поклеенными «зетками», а те что ездят, уже совсем иначе воспринимаются, как то архаично что ли. Военную технику, которая отправляется на фронт, теперь маркируют совсем другими символами. Какие-то РК в квадрате, и странный символ с кругом по центру.
И теперь лишившись поддержки из несущихся по трассе бтр с гигантской “Z” на всю морду эти наклейки больше не внушают страх. Военные будни.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної України і завидую. Смотрю, ще трошки і вишивать так начну. Правду говорять: ніколи так не ціниш, поки не втратиш. В дитинстві думала: які це все глупості! А тепер так хочеться бабушкин рецепт би і з вами в «чий більше настоящій».
Тим...
