Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Я сегодня в овощном насчитала 8 сортов персиков, что это если не роскошество! Мне кажется, я когда-то давно писала про надписи “Херсон”, которые появились летом 2022-го на клубнике и молодой картошечке. Сейчас таких не видно. Может, на Симферопольском привозе попадаются, интересно проверить. Арбузов, между прочим, тоже насчитала аж четыре сорта. О чем ни спросишь, все говорят “из Крыма”, даже бананы с апельсинами. В общем, источник происхождения этого изобилия не известен. Вайб южного лета в овощном ощущается ярко. А сразу через дорогу от него — военная часть, с “ежами” у въезда, ворота в колючей проволоке, утыканы камерами. А через стенку от нее стройка...

Сьогодні – День Конституції. Але не просто свято, а день справжньої, першої у світі конституції – тієї, яку ми, українці, створили ще тоді, коли про свободу тут інакше й не мріяли. Я, музейниця, завжди відчуваю особливий трепет у такі дні. Особливо після того, як мені пощастило побачити оригінал у 2021 році: вперше за 311 років привезли до Києва зі Швеції. Стояла тоді в Софійському соборі, серед інших музейників, і ловила кожен подих – бо переді мною була не просто старовинна латинська рукописна книга, а жива пам’ять про те, як ми вміли бути вільними навіть у вигнанні. Кажуть, зараз цей оригінал...

Лікарню в Сватовому закрили. І я думаю: а де тепер бідні люди? Вони ж тяжко хворі… Більшість там роками жила. У багатьох — важка шизофренія, а ліків тепер немає й близько. Зате — дороги роблять, квіти садять. Але то квіти прибиті, щоб «гарно», щоб показуха. Роблять, як у мою молодість — суботники. Усіх із роботи виганяють прибирати вулиці. Техніка — та сама, яку ще мер Сашка до війни купував, але вже вся роздовбана, ледве тримається. І дивно навіть, що її ще не вивезли в росію, як усе з лікарні. А я ж тепер навіть МРТ чи УЗД в Старобільську зробити не...