Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
16 травня 2024 Крим Україна
Я по национальности – наполовину украинка, наполовину русская. Своими соседями, крымскими татарами за свою относительно недолгую жизнь я мало интересовалась, до самого поступления в универ.
Несколько лет назад нас, как первокурсников, на 18-ое мая повели на образовательное мероприятие о депортации кырымлы. Просмотренный документальный фильм очень тронул меня, а мою подругу и вовсе довёл до слёз. Вот так живёшь-живёшь в родном доме, а потом раз – и в нём уже кто-то чужой.
Я рада, что побывала на этом мероприятии. Оно на многое открыло мне глаза. В очередной раз указало мне на то, как моё окружение как...
14 березня 2024 Старобільськ Луганська область
Мій син дуже часто пропонує мені виїхати до нього, на вільну Україну, бо повертатись сюди йому небезпечно. 2 роки я все сподіваюсь, що врешті-решт ми зустрінемось, але наразі я також не можу виїхати, бо в мене закінчився термін дії закордонного паспорта і без нього мене не випустять, а робити паспорт лнр я не хочу, хоча всіх до цього готують, бо без нього ти не маєш ніяких прав.
Я вірю в те, що для всього потрібен час, але якими силами ми виборюємо свою свободу. Як нас, звичайних людей забрала до себе росія, і повернула на багато десятиліть назад. Замість...
02 квітня 2024 Крим Україна
Якось їхала вішати плакати наші, стояла в автобусі, а поруч стояла дівчина, яка досить захоплено читала «Кримський смерш». Я ще подумала: який же сюр виходить, що я поруч із нею стою, а в мене он в рюкзаку ТАКЕЕЕ ))
І раптом автобус різко рушає і я на неї падаю. Вибачилася, звісно, вона теж доволі адекватно відповіла, та й з вигляду її не скажеш, що схожа на типових підписників Таліпова. А ось сидить, щось там виглядає, щось їй сподобалося...
Але найжахливіше, що туди затягнуло і мою матір. Ось вона явно більше на типаж його підписників скидається. На жаль. Причому, з...
