Кажется, я начинаю понимать, куда деваются люди. С конца 2025‑го новости ложатся в голову якорями: «особый режим» закончился и с 1 января 2026 года люди с украинскими паспортами внезапно стали мишенью. В прямом административно-силовом смысле: без российского паспорта или вида на жительство ты больше не «житель территории», а проблема, которую нужно «вывезти». Нормой стало то, что для права просто оставаться дома...

Нещодавно побачила в новинах, що 67-річну пенсіонерку з Токмаку будуть судити за те, що вона регулярно переводила свої кошти на підтримку Азову. Одна новина, яку виклали самі росіяни і яка рушить їх пропаганду просто повністю. По перше, старші люди це ж їх цільова «аудиторія» – ну от як так? По друге, в окупації ж залишились тільки ті хто за росію – от як так? Ну і головне, навіть не просто на ЗСУ, а саме на Азов!!! Зламалась ваша система, недорогі окупанти, здається) Тим часом, я роздрукувала нові стікери (вам ж подобаються, правда?), сьогодні піду їх вішати. Навряд чи їх окупанти покажуть...

Я трохи зникла, бо захворіла. Сьогодні, здається, четвер, але я втратила лік часу. Лежу на цьому ліжку, і втома вже стала частиною мене. Не лише від хвороби — від окупації, від постійної напруги, від того, що навіть дихати доводиться обережно. За вікном знову ці чужі кроки, ці огидні голоси, що нагадують: тут більше нічого не належить нам. Я не поїхала у міську лікарню. Бо я так і не взяла ворожий паспорт. Не змогла переступити цю межу, навіть якщо через це доведеться терпіти біль. Мені сусіди кажуть: “Подумай про себе, про здоров’я, не будь дурна”. А я думаю про те, ким...

Моя студия отработала заказ с «Крымской весной» намного лучше, чем я думала. Помните, волновалась? Мне удалось избежать основных точек конфликта между заказчиком и моими личными убеждениями. Во-первых, мы избежали видео съемки, я смогла убедить оператора что без согласия всех гостей нельзя проводить съемку. Избежала выхода на сцену. Отказалась от упоминания в СМИ и публикации. И того: мы просто порисовали с гостями виды весеннего Крыма на их выбор. А слова «Крымская весна» или не дай Бог «Русская весна» ни разу не прозвучали на нашей локации. И никаких триколоров. По-моему, я выкрутилась из этой ситуации. Когда мы с подругой обсуждали мои сложности, прозвучала...