Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
9 сентября 2025 Оккупированная Херсонская область, Украина
Начался учебный год и нам на работе «добровольно-принудительно» сказали поставить Мах – «ведь даже полная версия статей "МК" уже только там!». Да неужели. Рекламировали как «глубокую интеграцию с государственными и бизнес-сервисами, и даже встроенным искусственным интеллектом». Примерно полчаса наш шеф рассказывал, как безопасна эта «экосистема нового поколения для ежедневных задач», как уже очень скоро можно будет через него организовать доставку еды, заказать такси (ха-ха), слушать музыку, смотреть видео и «даже купить кроссовки». Я работаю, к счастью, в весьма аполитической индустрии, но и здесь нас начали «мониторить на лояльность» – именно такую формулировку он использовал. Раз, примерно, пять.
Как прекрасно государство...
20 червня 2024 Старобільськ, Україна
У неділю на гробки ще ходила на кладбіще до Валери, брата та мами, взяла котлети, пиріжки зробила з капустою на сковорідці, яйця крашені, паски та конфети. Людей зовсім мало, багато хто виїхав і тепер нікому ходити гробки прибирати, від цього мені сльози на очі підступають.
Побачила тільки пару нормальних знайомих: провідали ми разом наших померлих, пом’янули і пішла я звідти, щоб не чіплялися до мене з розпитуваннями, «а де Міша?», «і шо він собі думає,», «ось так поїхав?».
А ще я пройшлась поряд з похованнями наших українських хлопців-добровольців з 2014 року. Це просто жах, що там робиться! Більшість пам’ятників...
1 февраля 2024 Ялта, Украина
На новогодней вечеринке случилось кое-что, о чем мне хотелось бы подумать. Каждый день продолжаются обстрелы Украинских городов, кошмар без конца, но с точной датой начала.
Тем временем у меня на глазах происходит тихий и неприметный кошмар. С головами людьми происходят какие-то изменения. Мне сложно сказать, когда это началось, и как. Но в разных ситуациях, разные люди, сказали мне немыслимое, недавно еще абсолютно неприличное, и считали себя в своем праве.
Недавно я узнала, что моих прадедушек расстреляли во времена сталинских репрессий. Узнали мы эту информацию через «Мемориал» организацию помогающей возвращению имен репрессированных (организация ликвидирована в России).
А теперь...
