Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Вчора приїхали з дитиною до батьків чоловіка. Лягла відпочити після дороги, заснула. Прокинулась о 17 годині від вибуху. Це був перший раз, коли я своїми вухами почула його. У нас в Сімферополі жодного разу нічого подібного не чула. Ні страху, ні паніки в мене не було. Незважаючи на те, що вибухнуло тут, поруч, я про це не читаю десь, а чую сама, на душі було спокійно і, навіть, радісно, коли читала, що, схоже, влучили куди треба. Може, ненормально не боятись обстрілів, я вже не розумію. Я більше боюсь, коли руське ППО працює; я знаю, що коли русня втіче, вони будуть стріляти...

Помните предыдущую запись о пятне мазута? Что ж, таки пришлось. Мы тоже убираем мазут лопатами и обваливаем в крахмале птиц, которые потом погибают при транспортировке. Но это все вы прочтете в новостях. Или нет? Новый год встречали с родственниками. Меня предупредили что приехали друзья "взрослых", и что кое-кто из них замечен в бейсболке с "зэткой". Интересно, он сам считывает иронию этого предмета мерчендайзинга: бейсболка с зеткой? Не уверена. В любом случае я помалкивала, кто их знает. Странные вырабатываются привычки.

Моя сусідка, живу через двір, получила «пісьмо счастья». Вчора забігла до них – сидять, тупляться в стіл, а посеред столу те їхнє пісьмо. У тому домі в них ще в прошлом году після прильоту пів даху злетіло, вони перебралися в літню кухню ночувати, там і живуть. І от тепер їм шлють: висєляйтесь, у вас, значить, «задолжєнность по камунальним услугам». За який газ, думаю, якщо газу нема, світло як Бог дасть, воду по годинах відкручують, не каждий даже день? Вона читає вслух і тільки шепче: «Це ж наш дім ще от діда, як ми тепер тут времєнні?» Старий її психує: «Може, ми...