Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Так от, громадянкою рф я себе не вважаю, все це блеф. Від українського громадянства не відмовилася. Паспорт рф отримала тільки заради мами, бо коли я поїду з окупації, то мене можуть не пропустити назад, через Шереметьєво. А раптом знадобиться допомога мамі, свекру, свекрусі? Хто їм тоді допоможе? Для багатьох (адекватних) людей –це не більше, ніж квиток для виїзду і пропуск в лікарню, до роботи i т.д. Минулого року багато знайомих приїжджали з-за кордону оформляти рф паспорти і їхали через 2 тижні назад. Можливо, на підконтрольній території люди вважають нас «зрадниками», але це не на нашій совісті, що тут нас поставили в таке становище....

Зато в этом году впервые в жизни очень внимательно послушала новогоднюю речь путина. Как ведьма, вглядываясь в дым от котла пытается предсказать погоду, так я по сочетаниям клише из этой речи пыталась предсказать свое будущее. Результат нулевой. Его речь может значит совершенно противоположные планы. Возможно на это и расчет, чтобы к любому развитию событий можно было сочинить стройную историю о генеральном плане руководства. Обсудить догадки мне было не с кем. Да и смысла в этом особого нет. Просто процесс концентрации на смысле, позволяет отстранится от самого факта необходимости слушать его речь за новогодним столом. А поиск в ней скрытых смыслов...

Я до 2023 року ходила з рінгтоном “Океану Ельзи” “Все буде добре”. А ще гімн, рок-версія, теж на деякі дзвінки. На моїх сторінках в соцмережах завжди був прапор України. Проблеми були, не без того, але за пісні до повномасштабної не чіпали. Я бачила навіть після лютого 2022 року в людей у машинах прапори України, правда. А потім вони придумали статтю “дискредитація” щодо окупантів, і ось тоді стало зовсім небезпечно. Прапор кримських татар, до речі, бачу, але не знаю як за нього. А от ми, українці, “бендеровська ху..та”, як один із сусідів мене назвав. В обличчя. Правда, буває різне: хтось пристосувався, хтось чекає...