Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
27 января 2026 Оккупированная территория Украины
Кажется, я начинаю понимать, куда деваются люди.
С конца 2025‑го новости ложатся в голову якорями: «особый режим» закончился и с 1 января 2026 года люди с украинскими паспортами внезапно стали мишенью. В прямом административно-силовом смысле: без российского паспорта или вида на жительство ты больше не «житель территории», а проблема, которую нужно «вывезти».
Нормой стало то, что для права просто оставаться дома...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
11 липня 2024 Старобільськ, Україна
Знов пішла хвиля мобілізації. По місту розставили палатки, де пропонують вступати у війська і воювати проти «київського режиму». Пропонують великі гроші, але люди обходять їх десятою дорогою.
Дуже скучаю за Мішкою. Коли довго не було зв’язку, доводилося їздити на електричці в Луганськ, де є інтернет, щоб просто з ним поговорити. Це для мене дуже важко: їхати доводиться 3 години туди і стільки ж назад, суто щоб почутися.
Радію, що у сина все добре, тільки починає плакати, коли зі мною говорить. Він продовжує працювати в школі і музеї, завів у Києві багато друзів. Каже, їх часто ракетами обстрілюють, особливо було тяжко...
11 грудня 2025 Окупована Луганщина
Військові гуртом зґвалтували продавчиню Аню з магазину «Магнолія», коли та ввечері поверталася додому. Затягнули в машину, вивезли за місто і там толпой зґвалтували і кинули її в степу.
Вона ледве доползла до дороги і впала, а зранку водій її забрав з дороги, думав, що її збили та покинули. Повіз в лікарню, а там вже йому жінки з санпропуску сказали, що вона вся розірвана ніж ніг.
Медсестри навіть плакали на вулиці, розказували як над тією дівчиною познущалися. Аня десь через тиждень померла ((
А я думаю, господи, харашо хоч вже стара. Але тут і то не гарантія.
24 червня 2025. Мелітополь, Україна
Почула одну історію і хочу поділитися. У ''Мєрі'' скуповувалася жінка, їй не вистачало трохи грошей до 1000 рублів, щоб купити їжу. Її почув орк, який хотів пролізти без черги, щоб купити пиво і сигарети, по класиці. Він почув, що жінці не вистачає грошей, і хотів розрахуватися за неї, почав пхати 1000-ну купюру, але вона відмовлялася навідріз. Вояка сказав, що нехай це буде його остання добра справа і аж казився. А вона: «Не хочу кровавих грошей» і все! Хай додому валить, тоді і 200 і 300 піде.
