Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

У нас у сусідів не повернулися з канікул діти. Я не знаю, чи це та заплановано, але вони поїхали в Крим «на оздоровчий табір» і от уже всі діти пішли в школу, а їх нема. Сусідка ходить темна як смерть. Боюся її питати. Тим більше, що чоловік пропав ще раніше, і коли я чисто по дружньому спитала, вона огризнулася «тобі то зачем знать?» Мені ніби й обідно, бо ми раніше дружили і даже разом по черзі ходили їду добувать, і своїм жіночим ділилися. А з іншого боку, розумію, що краще менше знати. Да і їй, наверно, так спокійніше, бо ж...

Дурацкая ситуация. Мою фирму наняли оказывать наши стандартные услуги, все как обычно, ничего особенного, только срочно все, галопом. Бумаги подписали, деньги взяли. И тут оказывается что вся эта история к… дню “воссоединения Крыма с Россией” я во первых напрочь забыла про дату этого “праздника” и даже 1+1 в голове не сложилось, в вторых похоже что они еще и хотят нашим участием хвастаться перед начальством, снимать это всю кипучую творческую деятельность. Глупость какая получилась. Знала бы, не взялись бы, а теперь уже все, увяз коготок пропадай птичка. Единственное чем себя успокаиваю, я сюжеты подберу максимально нейтральные, мы пейзажи Крыма и цветочки с детьми...

Вы писали про Мариуполь, а я хочу сказать про Херсонщину. Везде, куда пришел русский мир – просто кошмар. У нас в селе просто заселяют людей в пустые дома. Причем не “понаехов”, нет! Заселяются местные гниды! Сначала новая власть заставила выехать неугодных, а теперь в их дома запускают “рузкую элиту”. Знаю этих людей много лет. Как же мерзко на душе.