Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
2 декабря 2025 Крым, Украина
Бывает такое – открываешь холодильник, а там закончился даже соевый соус, даже одноразовый, оставшийся от еды на вынос. Даже пачка замороженных пельменей куда-то рассосалась.
Закупка продуктов на одного – дело особенное. Главное не жадничать, а то в мусор отправиться больше, чем в рот.
И вот стою я на кассе, с покупками на одного человека, на неделю, а кассир говорит: «С вас 8000₽!». Думала ослышалась. Нет, не ослышалась. Зато перебросилась несколькими словами в очереди. Смотри, так вскоре и критиковать власть можно станет. Цена на масло – это вам не далекие горящие дома. Это вот тут прямо, на каждой кухне, в каждом магазине....
18 липня 2024 Сімферополь, Україна
Дякую, що поділилися. Всім "зриває кришечку", я не рідкість. Всі максимально накручені. Нерви у всіх, ясна річ, всі шукають, на кому зірватися.
Але це не найкраща ідея. Нам потрібно бути разом, а не сваритися! Що ж, час і мені нагадати своїм про те, що все буде добре, а окупантам, щоб забиралися під три чорти. Беру чергову пачку листівок і біжу на вулицю. Сьогодні людей мало, вішати буде легше. Пішла майже вся взята пачка, несподівано, давно я таких рекордів не ставила. Зате більше проукраїнських жителів відчують присутність поруч своїх і це дасть їм ще трохи сил дочекатися.
Сама я...
28 жовтня 2025 Окупована Луганщина
Ми зробили це! Учора з усіма (ну майже) писали диктант національної єдності. Уперше розказала внукам, хоч і дуже сумнівалася. Страшно. Особливо за меншого, щоб ніде нічого зайвого не сказав. Не в школі, не в бібліотеці, навіть не всі разом, а в хаті, де штори щільно затулені, щоб світло і звук не видали нас. Онуки лежали під столом, старший слухав уважно, не кліпаючи. Раз по раз питаючи, що означає і ми слухали ще і ще. Менший дуркував, і питав, чи можу йому допомогти, бо він не все розумів, але дуже радів за пса Патрона.
Дітям не сказала, щоб не злилися. І...
