Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Вже все білять і до школи готовляться, завезли на ринок «шкільний базар». Форму таку чудну як у нас колись було при совєтах: страшна просто, а всі покупають. Зошити і підручники російські, фломастери з Білорусії. Всі вже скупляються активно. Валька рижа, Гевчиха, дочку свою в Крим відправила літом від школи. Там дітей, хто хорошо вчиться, возили відпочивати. Питаю: «Валька, ти шо дура, куда дочку отдала??? Її ж тобі назад не привезуть!!!!» А вона мені: «Іди, дура совсем, что ти мєлєш!» А я і собі думаю: мовчи, а то загребуть же. Но мене тут «мєстной сумашедшей» щитають і не трогають.

Перевальский район. Оккупированная территория Луганщины Сегодня дорогу в поселок перегородили полиция, броневик с военными. Никого не пропускали, взрывали снаряд или боеприпас недалеко, потом пропустили. Откуда только взялся? Может, упал с беспилотника. В скором времени российские снаряды на головы людям будут падать, это без сомнений. А многие будут продолжать думать, как же хорошо жить в России (таких, кстати, много, которые говорят, что если бы не Россия, нас бы уже всех перестреляли!) Сторонники России и все те, кто при власти, кто навязывает мирным гражданам, что они россияне, кто запугивает людей, обвиняя мужчин и женщин в госизмене и шпионаже, всем не навяжете российское, всех...

З кожним днем стає все важче і важче купувати їжу та ліки, на прилавках залишались дорогі продукти, на кшталт червоної риби, ікри і т.д. Я не можу ходити на великі відстані, пошуком їжі раніше займався син, разом зі своїми друзями вони ходили по всьому місту та шукали маловідомі магазинчики, про які знають не так багато людей. Ось так, доволі швидко, все до чого ми так звикли, ставало все важче і важче знайти. 6 березня минулоріч місцеві активісти знову домовились зустрітись та підтримати місцеву голову, яка залишилась у місті. На цей раз їм вдалося більше: на місцевій адміністрації вони зірвали прапор лнр...