Любі Мавки!

Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути. 

Посилання на аудіо щоденники

11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна

Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...
logo

Щоденники Мавок

Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України

8 февраля 2024 Ялта, Украина

Вся эта ситуация с травлей, угрозами, закрытием одной ночью дела над которым так долго трудилось так много людей, заставило меня снова задуматься. Размеренный быт позволяет создать иллюзию контроля, и переживать длительный стресс без последствий для психики. Но побочный эффект: это жизнь в воображаемой безопасности. В этот раз угроза подошла ко мне очень близко. Нужно всего ничего. чтобы попасть в поле зрение своры. Достаточно чтобы люди которых я считала друзьями, захотели для меня того, что считают справедливостью. Я не выдержу и десяти минут внимания ФСБ-шника с интернетом. На меня можно найти информации на 5-7 лет колонии, не слишком напрягаясь. Один обыск,...

18 лютого Мелітополь, Україна

Які ж вони огидні, ці орки. Коли бачу на вулицях мого рідного міста, просто нудить. Особливо складно, коли доводиться з ними говорити. Хочеться виплюнути в обличчя усе, що про них думаєш, вчепитися нігтями і роздерти… не знаю навіть… А при цьому маєш бути стриманим, спокійним, і навіть порухом обличчя не виказати, що про них думаєш. Але я постійно думаю, що наша задача – вижити, і щоб цей гній землі звідси забрався. А ще, думаю, що коли мене після війни спитають, де я була і що робила – мені буде не соромно глянути в очі своїм дітям, бо я не зламалася, і...

31 июля 2025 Ялта, Крым

Я не могу писать про разговоры, которые веду с людьми. Ведь даже в измененном виде легко узнать себя, и вспомнить, с кем была беседа. Не могу писать, что обсуждала с парнем, друзьями, родственниками, соседями: это небезопасно. Я не знаю, кто прочтет мой дневник. Но недавно мне сказали такие слова: “В Крыму ты не можешь знать, с кем разговариваешь. Кто угодно может оказаться сотрудником при исполнении: клиент, сосед, новая приятельница”. Эти слова засели в мою голову. Конечно, я давно это понимала. Но в этот раз как-будто приняла окончательно. Теперь это совершенно другой мир, в котором нужно говорить с оглядкой, даже на...