Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Пока меня не было, тут многое произошло. Я вернулась из Москвы, съездила в долгожданный Грузинский отпуск, открыла бизнес к сезону 2024. Но давайте по порядку. Что удивляет в Крыму после Москвы: огромное количество зэток, на машинах и заборах, километры “социальной” рекламы службы по контракту, портретов мертвых “героев”, растяжки с лозунгами, баннера с призывами. В Москве я видела только один провоенный баннер, его расположили напротив посольства Германии. Он так расположен, чтобы заметно из окон посольства, но не слишком с улицы. Москвичей нервировать не хотят.  Москвичам кажется, что война далеко и не с ними. С ними: инфляция и курс доллара, а горящую высотку...

Ми з лівого берега. Через моїх батьків летить все. Вже не пригадую, коли востаннє нормально спали – все перенесли в підвал і акуратно риють «альтернативний вихід», якщо головний привалить, а привалити може будь-коли, бо вже не ясно коли виходи «наших», а де росіянців. Все розвалене навколо, згарища, і на фоні абсурдом новенькі білборди і листівки типу «вас обстреливает ВСУ», «россия тут навсегда», «сопротивление – это тероризм».

Найстрашніше, що відбувається зі звичними людьми в окупації, це те що в них відбирають все, що пов’язано з Україною. Коли просто йдеш вулицями міста, в тебе спокійно можуть відібрати телефон і почати його перевіряти: з ким ти спілкуєшся, що в ньому і чи немає в тебе чогось українського. Тебе спокійно можуть забрати, якщо ти досі не змінив українські номери на машині, і часто в державних установах роблять зауваження, що ти спілкуєшся «суржиком». В місті повне беззаконня. Поліція не реагує на звернення мешканців міста. Почала зростати злочинність, особливо грабіжництво. Мені пощастило, що поряд живе сестра і...