Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Я до 2023 року ходила з рінгтоном “Океану Ельзи” “Все буде добре”. А ще гімн, рок-версія, теж на деякі дзвінки. На моїх сторінках в соцмережах завжди був прапор України. Проблеми були, не без того, але за пісні до повномасштабної не чіпали. Я бачила навіть після лютого 2022 року в людей у машинах прапори України, правда. А потім вони придумали статтю “дискредитація” щодо окупантів, і ось тоді стало зовсім небезпечно. Прапор кримських татар, до речі, бачу, але не знаю як за нього. А от ми, українці, “бендеровська ху..та”, як один із сусідів мене назвав. В обличчя. Правда, буває різне: хтось пристосувався, хтось чекає...

Похоронила маму месяц назад. Она очень переживала и ждала, когда вернуться внуки домой и не дождалась. Диагноз – сердечная недостаточность. Сегодня ехала в автобусе и думала о том, что моя мама ещё могла бы жить, если бы не эта чёртова россия. Я от злости позвонила знакомым и специально очень громко, чтобы все люди в автобусе слышали, начала матами проклинать всех русских и тех, кто за россию и смотрела на реакцию людей, но абсолютно все сделали вид что ничего не слышат. Я только сегодня поняла, что в Мелитополе остались одни зомби и им безразлично, в каком мире существовать.»

Після виписки переді мною стала інша проблема – де взяти якісні продукти, бо після хвороби мені треба було більш-менш добре харчуватись. Про магазини та супермаркети можна було забути, всі продукти тепер у нас російські або білоруські і такої низької якості, що для вживання вони не придатні. Єдине місце, де можна купити якісну їжу – місцевий ринок, але туди треба прийти дуже рано, бо продуктів мало, а бажаючих дуже багато, і через це ціни дуже високі. Всі ці люди на ринку – не місцеві, а переселенці з інших зруйнованих міст, таких як Кремінна, Рубіжне, Сєвєродонецьк. Вони ходять по...