Любі Мавки!

Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути. 

Посилання на аудіо щоденники

11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна

Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...
logo

Щоденники Мавок

Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України

18 лютого 2026 Окупована Луганщина

Моя сусідка, живу через двір, получила «пісьмо счастья». Вчора забігла до них – сидять, тупляться в стіл, а посеред столу те їхнє пісьмо. У тому домі в них ще в прошлом году після прильоту пів даху злетіло, вони перебралися в літню кухню ночувати, там і живуть. І от тепер їм шлють: висєляйтесь, у вас, значить, «задолжєнность по камунальним услугам». За який газ, думаю, якщо газу нема, світло як Бог дасть, воду по годинах відкручують, не каждий даже день? Вона читає вслух і тільки шепче: «Це ж наш дім ще от діда, як ми тепер тут времєнні?» Старий її психує: «Може, ми...

14 октября 2025 Ялта, Крым

Позавчера мне удалось заправиться. Чудом. И теперь я считаю на сколько мне хватит полного бака, если за продуктами ходить пешком. Но начнем с начала: несколько недель назад исчез 95й бензин. Но не так, что бы совсем, просто не везде он был. Мне было без разницы, я могу лить и 92й. Потом исчез и 92й, грустно конечно, но летом в Крыму бывает такое. Я стала лить премиум. Пока в один прекрасный день не обнаружила себя на объездной с одним делением в бензобаке в поисках хоть какого-то бензина. А его не было. Новости я давно, конечно, не читаю, но тут зашла глянуть. И там...

30 листопада 2023 Старобільськ, Луганська область

Я пам'ятаю… Зранку 24 лютого разом з моїм сином ми прокинулись від телефонного дзвінка друзів, які кричали в слухавку: «Вмикайте телевізор, в країні війна!» Сину зателефонували з роботи і також повідомили. Проймав жах. Перші хвилини ми не розуміли, що відбувається, просто сиділи перед телевізором мовчки. Потім він задав мені питання, на яке я не знала як відповісти: «Мама, що буде далі?». О 8 ранку його викликали на роботу, допомогли сховати цінні документи. Я до останнього просила залишитись зі мною, щоб він нікуди не ходив. Ослухався. Всі 4 години поки його не було я не могла знайти собі місця, містом пересувалась ворожа...