Навіть в моменти невіри, а такі трапляються ось як зараз після перегляду міжнародних новин я… брешу. Брешу собі, брешу своїм близьким, брешу односельчанам, з якими ще розмовляю. Примушую себе вірити, що ворог впаде, що ЗСУ прийде, бо в це вкладається багато зусиль, бо багато роботи робиться і ми побачимо, що всі ці наші території будуть деокуповані. А може мені хочеться так...

Пока меня не было, тут многое произошло. Я вернулась из Москвы, съездила в долгожданный Грузинский отпуск, открыла бизнес к сезону 2024. Но давайте по порядку. Что удивляет в Крыму после Москвы: огромное количество зэток, на машинах и заборах, километры “социальной” рекламы службы по контракту, портретов мертвых “героев”, растяжки с лозунгами, баннера с призывами. В Москве я видела только один провоенный баннер, его расположили напротив посольства Германии. Он так расположен, чтобы заметно из окон посольства, но не слишком с улицы. Москвичей нервировать не хотят.  Москвичам кажется, что война далеко и не с ними. С ними: инфляция и курс доллара, а горящую высотку...

У нас, в Сімферополі, як завжди, все стабільно. Щось відлітає, щось прилітає... У принципі, не секрет, що всі потрапляння сюди максимально замовчуються і стають відомі більш-менш широкому колу або якщо буде свідок, який захоче і зможе розповісти (а це не часто). Або якщо наслідки такі, що приховувати неможливо. А так, підвищена активність укотре зміниться затишшям і навпаки – норма. "Ничего не происходит". Місцеві дедалі менше спілкуються на тему війни – одне хибне слово і навіть закоренілий «зетник» стане ворогом народу номер один. Туристів цього року явно менше, навіть порівняно з минулим роком. Як повільно доходить до приїжджих, що сюди...

Прийшов різдвяний час і все більше думаю про минуле, що ми втратили. Я пам'ятаю як страх поселявся в нас все більше, ми не знали до чого нам готуватись, почали збирати речі, документи, ліки. І тільки тут я зрозуміла, що весь мій дім помістився у дві невеличких сумки. Вікна ми обклали подушками та приготували місце у коридорі, де немає вікон… Так і живем в коридорі. Ту ніч ми провели у підвалі, були «прильоти», було дуже гучно Зранку все місто мовчало і ми вийшли на вулицю. Разом з сусідами ми обговорювали нічний обстріл, але ще ніхто не знав, куди влучили ці нелюди. У...