Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
26 квітня 2024 Старобільськ Луганська область
Тепер у нас водять російські паспорти. Я свій рідний сховала, щоб не відібрали, бо на вулиці просто можуть підійти російські військові і забрати телефон та паспорт.
Всі хто не отримав російський паспорт не можуть отримувати пенсію, влаштуватися на роботу, навчатися, пересуватися в інше місто, а що найстрашніше для мене – не отримають медичну допомогу. Деяких людей, які відмовилися брати нові паспорти вивозять до кордону без речей, зачитують якийсь указ про їх депортацію з території ЛНР, одягають каструлю на голову, інколи б’ють ногою під зад і всі ці знущання і приниження знімають на телефон, а потім викладають в інтернет...
31 березня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Ми з лівого берега. Через моїх батьків летить все. Вже не пригадую, коли востаннє нормально спали – все перенесли в підвал і акуратно риють «альтернативний вихід», якщо головний привалить, а привалити може будь-коли, бо вже не ясно коли виходи «наших», а де росіянців.
Все розвалене навколо, згарища, і на фоні абсурдом новенькі білборди і листівки типу «вас обстреливает ВСУ», «россия тут навсегда», «сопротивление – это тероризм».
25 марта 2025 Крым, окупированная Украина
Когда из Крыма перестанут лететь ракеты по Украине, мне станет легче дышать.
А как быть с профессиональной жизнью? На время войны я не могла сотрудничать с российскими институциями, даже оппозиционными, даже «подпольно антивоенными», меня просто воротит от этой идеи. Какие бы антивоенно настроенные россияне не были, они остаются россиянами. Они заботятся о своей стране и желают ей успехов и добра. А я нет.
Зла я никому не желаю, но и присоединяться к хору «поднимем россиюшку с колен мирно и интернационально» тоже не желаю. Не хочу даже рядом стоять. Их росиюшка, вот пусть сами и поднимают, добры молодцы.
Но доступа к украинской или...
