Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
19 березня 2024 Мелитополь Украина
Похоронила маму месяц назад. Она очень переживала и ждала, когда вернуться внуки домой и не дождалась. Диагноз – сердечная недостаточность. Сегодня ехала в автобусе и думала о том, что моя мама ещё могла бы жить, если бы не эта чёртова россия.
Я от злости позвонила знакомым и специально очень громко, чтобы все люди в автобусе слышали, начала матами проклинать всех русских и тех, кто за россию и смотрела на реакцию людей, но абсолютно все сделали вид что ничего не слышат.
Я только сегодня поняла, что в Мелитополе остались одни зомби и им безразлично, в каком мире существовать.»
22 травня 2025 Донеччина, Україна
Нема води, давно вже. Послідні роки давали по часам, пару раз в тиждень. Зранку і вечером, потім тільки зранку. А тепер і того нема. Нада було набирать в банки і бутлі – в мене ще остались старі, жовті вже, колись заказували на кулер, даже в офісі в нас стояв. Представляєте?! Кулер! Тепер чувствується як якесь фантастичне інше життя. Хоч замість ялинки той кулер наряжай.
Оце колись, згадалося, город був повний туристів, які на Євро приїхали в 2012. Дивувалися всі ці німці і англічани, що ми так гарно живемо. Ми гордились своїм стадіоном, діти літали на курорти і казали, що і...
4 грудня 2025 ТОТ
Дорогий Миколаю,
Пише тобі Мавка — не з лісу, а з міста, хоч і окупованого, серед шуму, диму й дурнуватих новин. Тут, де кожен день випробування, я намагаюсь триматися. Бо ж треба витримати, правда? Щоб світ без русні настав. І він прийде, я вірю, ти ж бачиш звідти краще за нас.
Скоро по магазинах будуть дешеві наклейки з тим відмороженим Дєдом. Люди навіть не помітять, як його гидка тінь знов пробирається крізь полиці, разом з бухлом. А я сумую за тобою. За нашим. За справжнім Миколаєм, що знає, чого ми варті, і що навіть найменша різочка може бути нагадуванням не здаватися.
Якщо...
