Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Щастинська електростанція, аварія! Немає світла та води, ніде. Люди розкупили свічки та керосин для ламп. Лампадки (коганці у нас називають) роблять. Це в стопку наливається масло, з вати робиться фетіль. І отак і світим, так і гріємся. Продукти на оптових складах, магазинах і вдома протухлі. Все викидають на помийки. Вони від такої кількості забиті – страшний сморід стоїть, не дивлячись, що на вулиці холодно. А про аварію Щастинську все скривають. Її била росія, раніще ще, коли вона під контролем наших військових була, і її мабуть ніхто не ремонтував тоді, бо ж як. І вона отепер не витримала навантаження. Друга версія, що по...

Сергей, завхоз в моем ЖК, расхаживает в футболке, украшенной буквой “Z” не снимая, хотя уже декабрь. Мне интересно фантазировать, как такие покупки совершают. Приходишь в магазин и среди котиков, тигров, “Армани”, “Цой жив” находишь, примеряешь и выбираешь именно ее. Букву “Z”. Сергея я сторонюсь именно из-за его вкуса в одежде. Футболка его ветшает, буква блекнет и осыпается, стикеры на машинах соседей слазят и выгорают. Но в первые дни войны, когда эта дрянь только расползалась по улицам, случился интересный эпизод. Вокруг февральский мрак, дождь, депрессия. Припарковалась возле кондитерской, тащу коробку с калорийной запрещенкой. А какой-то парень под дождем без зонта отковыривает что-то...

Я хочу подякувати, що надрукували мою історію, це дає таку надію. Наче руки невидимі з моєї України обіймають. Тим часом на місцях надії меншає. «Вибори» ці недолугі. В нас в регіоні відкривають… навіть не знаю, як це назвати? Пропагандистські центри від егідою музеїв чи виставок, про другу світову війну. Там розказують про «дружбу народів» і про наше із цими убивцями «братерство». Возили молодших – старших ще не ризикують. І все це в цих термінах, що викликають, вибачте, рвотні позиви. Молодший розказав Тарасові, старшому внукові. Потім я чула як він сварився сам до себе, лупив кулаком в стіну в своїй...