Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Дякую, що поділилися. Всім "зриває кришечку", я не рідкість. Всі максимально накручені. Нерви у всіх, ясна річ, всі шукають, на кому зірватися. Але це не найкраща ідея. Нам потрібно бути разом, а не сваритися! Що ж, час і мені нагадати своїм про те, що все буде добре, а окупантам, щоб забиралися під три чорти. Беру чергову пачку листівок і біжу на вулицю. Сьогодні людей мало, вішати буде легше. Пішла майже вся взята пачка, несподівано, давно я таких рекордів не ставила. Зате більше проукраїнських жителів відчують присутність поруч своїх і це дасть їм ще трохи сил дочекатися. Сама я...

Разговоры о мире остаются разговорами. Мечта о прекращении смертоубийства остается мечтой. Но то с какой радостью за нее ухватились даже отъявленные Зетники показывает настоящее общественное мнение. Каждый день без смертей это маленькая победа. Но для Крыма и крымчан видно только одно будущее, под контролем российской федерации на неопределенный срок с неопределенным статусом, и туманными перспективами. Это было понятно давно, но сейчас это уже про артикулировано. Как изменится наша жизнь Крымчан в мирное время? Наверное не особо, беспилотники перестанут прилетать, глушилки выключат, доты и укрытия разберут, траншеи засыплят, ну или сами зарастут, может даже заработает аэропорт.

Я не впевнена, що варто про це писати, але й треба. Ходила сьогодні, вішала плакати, вийшло непомiтно дiстатись до нових цікавих місць... Хоча знайшла багато, але майже усюди були люди, якi ну зовсiм йти звiдти не хотіли. А як знати, що за люди? Iнодi нападає параноя, хочется тупо бiгти, тікати звiдси, але внутрiшнiй голос каже: “Ти потрiбна тут”. Тому сиджу, чекаю. Чекаю, поки зайві свідки підуть і можна буде приклеїти плакат. Чекаю на черговi новини про вдалі справи на фронтi та в тилу. Знов думаю про черговi затримання наших. Якщо брати мою особисту ситуацію, то основний мінус і загроза — це...