Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
6 листопада 2025 Окупована Луганщина
Значить новини в нас не дуже. Було кілька прильотів по окраїнам Старобільська, тьотя Віта говорить, що там знаходилось топливо і зброя.
Бо вибухи страшні і довго не могли погасить пожежу, боялися туди навіть підʼїхати.
У людей в будинках поблизу вікна повибивало. Кури з козами померли. Одразу вирубили на тиждень звʼязок, щоб інформація не виходила. Це тепер постійна практика.
Був хлопець, який на телефон знімав і виклав в інтернеті. Його довго шукали і заарештували. Через два тижні дали три роки в тюрмі в рф. Отак в нас тепер.
1 травня 2025 Крим, окупована Україна
На свята за традицією я пішла на гуляння до родичів, природно не обійшлося без обговорення політики. Навіть не розповідатиму про цю маячню, людям просто промили мізки, і тепер вони вірять тільки телевізору та уряду РФ.
У моєї тітки з'явився новий чоловік, вони не так давно разом. Він затятий путініст, «топить» за росію і підтримує війну. Причепивсь, як я розмовляю. Кажу йому: «Я до окупації жила в Україні». Він мені: «Ну так ти зараз у росії, чого говориш як хохолка?». Просто подивилася на нього, як на ідіота, та й усе. Втомилася, від того, що мої родичі постійно дорікають за мою говірку...
4 березня 2025, ТОТ
Здрастуйте. Одразу вибачаюсь, якщо в тексті будуть помилки, я погано знаю українську мову.
Мені просто хочеться виговоритись, у реальному житті мало людей, з якими я можу обговорити цю тему.
Я дуже хочу додому. Я живу в окупації 11 років, мені боляче і страшно. Я почуваюся дуже самотньо, оскільки більшість моїх родичів підтримують росію. Мені дуже прикро, що я ніяк не можу допомогти Україні, що я змушена мовчати, щоб мене не посадили. Прикро за те, що я маю чинити в цій жахливій країні. Прикро за те, що мої родичі, які перебувають в Україні, страждають.
Я шалено хочу додому, хочу до своєї сім'ї. Я...
