Любі Мавки!

Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути. 

Посилання на аудіо щоденники

11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна

Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...
logo

Щоденники Мавок

Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України

1 травня 2025 Крим, окупована Україна

На свята за традицією я пішла на гуляння до родичів, природно не обійшлося без обговорення політики. Навіть не розповідатиму про цю маячню, людям просто промили мізки, і тепер вони вірять тільки телевізору та уряду РФ. У моєї тітки з'явився новий чоловік, вони не так давно разом. Він затятий путініст, «топить» за росію і підтримує війну. Причепивсь, як я розмовляю. Кажу йому: «Я до окупації жила в Україні». Він мені: «Ну так ти зараз у росії, чого говориш як хохолка?». Просто подивилася на нього, як на ідіота, та й усе. Втомилася, від того, що мої родичі постійно дорікають за мою говірку...

2 января 2024 Ялта, Крым

Пережили новогодние. Мы планировали отмечать у Димы в чайной, но пока он прячется от полиции, в любой момент могут заявиться и туда. Поэтому с семьей и родителями моего парня. Раньше, когда мы отмечали с ними новый год, то сначала по Киевскому времени встречали, а потом по московскому. Теперь, посля 24 февраля, только по московскому. И речь Путина пришлось слушать. В прошлом году я вышла когда он говорил, и зашла уже на бой курантов. В этом... Они хорошие люди, и мы отлично ладим. Они сделали вид будто не заметили что я уходила. А вот с моей бабушкой очень тяжело. Я долго...

30 грудня 2025 Мелітополь, Україна

Настрій бойовий, але поки не дуже новорічний. Мені завжди шкода купувати зрубану живу сосну, але настрою немає, поки в будинку не буде запаху хвої. Ну і, звичайно, настрій псує атмосфера через окупацію. Скрізь ці орки: в магазинах, на роботі, всюди. Нещодавно робила фарбування волосся. Прям біля мене російському військовому в формі (чеченцю) мили голову після стрижки (фу, це так бридко). Ще перукар така коментує: «раз потрапив в салон, то помий і бороду, її потрібно мити кожен раз після їжі!») Я така думаю: о, ні! Будь ласка... Добре, що він посоромився і пішов. А мені було так огидно, що біля мене знаходився...