Любі Мавки!

Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути. 

Посилання на аудіо щоденники

11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна

Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...
logo

Щоденники Мавок

Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України

11 марта 2025 Ялта, украинский Крым

Фэйсбук подкинул фотографию. Ровно 11 лет назад я стояла на черной земле Майдана, освобожденной от брусчатки и покрытой гарью. Помню с какими чувствами я выходила из метро на Хрещатике, мы все там выходили. Целый поток незнакомых людей, поднимались по эскалаторам с детьми, цветами, свечами. Мы ехали из-под земли на свет, чтобы увидеть историю, и почтить память тех, кто уже не сможет ее увидеть. Баррикады шин были завалены цветами, больше всего красных гвоздик – советская традиция приносить именно их в память о павших героях. Свечи зажигали и ставили прямо на покрышки, землю и брусчатку. Я посмотрела под ноги, земля была чернее моих...

9 січня 2024 Євпаторія, Україна

Вчора приїхали з дитиною до батьків чоловіка. Лягла відпочити після дороги, заснула. Прокинулась о 17 годині від вибуху. Це був перший раз, коли я своїми вухами почула його. У нас в Сімферополі жодного разу нічого подібного не чула. Ні страху, ні паніки в мене не було. Незважаючи на те, що вибухнуло тут, поруч, я про це не читаю десь, а чую сама, на душі було спокійно і, навіть, радісно, коли читала, що, схоже, влучили куди треба. Може, ненормально не боятись обстрілів, я вже не розумію. Я більше боюсь, коли руське ППО працює; я знаю, що коли русня втіче, вони будуть стріляти...

14 березня 2024 Старобільськ Луганська область

Мій син дуже часто пропонує мені виїхати до нього, на вільну Україну, бо повертатись сюди йому небезпечно. 2 роки я все сподіваюсь, що врешті-решт ми зустрінемось, але наразі я також не можу виїхати, бо в мене закінчився термін дії закордонного паспорта і без нього мене не випустять, а робити паспорт лнр я не хочу, хоча всіх до цього готують, бо без нього ти не маєш ніяких прав. Я вірю в те, що для всього потрібен час, але якими силами ми виборюємо свою свободу. Як нас, звичайних людей забрала до себе росія, і повернула на багато десятиліть назад. Замість...