Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

10 вересня нам сказали, буде час Ікс. Ні, не сьогодні. До 10 вересня я маю «продати душу», щоб залишитися в себе вдома. На своїй землі. В своїй хатині. До цього часу я якось думала «пронесе» – ну і потрошки виходило, бо я вже в літах, не працюю, є сусідка медсестра, а в лікарні і так не дуже поможуть. То думала, що вже доживу свої літа з українським паспортом. Зараз я МУШУ іти і приймати громадянство окупанта, без якого мене… виселять. Вишлють. Цікаво, куди? В концтабір? Сибір? В Україну відправлять (не вірю)? Це значить путлєр своїм указом мене позбавляє мого коріння, моїх...

Раз уже почала і ви мене надрукували, також хочу розповісти, як російська пропаганда впливає на дітей. Стоячи поряд з малими дівчатками, які здасться, у 2 класі, я почула таку розмову (російською, ясно, я тут перекладу): "А чого в тебе в даних народження написаний «Маріуполь, Україна», ти що, «чубчик»?" Дівчинка, до якої це було адресовано, тихо сказала: "Я народилася і жила там". А та друга просто посміялася. Боляче на це дивитися. Та «мєлка» з промитими мізками навіть не уявляє, що цій іншій дівчинці довелося пережити. Я розумію, що це всього лише мала дитина, і вона нічого толком не розуміє. Але мені більше шкода дівчинку...

Открыли аэропорт в Краснодаре. Все ждут с надеждой, когда же откроют наш. Война всем надоела, гораздо меньше машин с поклеенными «зетками», а те что ездят, уже совсем иначе воспринимаются, как то архаично что ли. Военную технику, которая отправляется на фронт, теперь маркируют совсем другими символами. Какие-то РК в квадрате, и странный символ с кругом по центру. И теперь лишившись поддержки из несущихся по трассе бтр с гигантской “Z” на всю морду эти наклейки больше не внушают страх. Военные будни.