Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної України і завидую. Смотрю, ще трошки і вишивать так начну. Правду говорять: ніколи так не ціниш, поки не втратиш. В дитинстві думала: які це все глупості! А тепер так хочеться бабушкин рецепт би і з вами в «чий більше настоящій». Тим...

Моя сусідка, живу через двір, получила «пісьмо счастья». Вчора забігла до них – сидять, тупляться в стіл, а посеред столу те їхнє пісьмо. У тому домі в них ще в прошлом году після прильоту пів даху злетіло, вони перебралися в літню кухню ночувати, там і живуть. І от тепер їм шлють: висєляйтесь, у вас, значить, «задолжєнность по камунальним услугам». За який газ, думаю, якщо газу нема, світло як Бог дасть, воду по годинах відкручують, не каждий даже день? Вона читає вслух і тільки шепче: «Це ж наш дім ще от діда, як ми тепер тут времєнні?» Старий її психує: «Може, ми...

В Москве и области я вынужденно по делам. Глаз «другого» видит все четче. Никому не открою неизвестную истину, что за пределами Москвы, в селах беднота – это норма. Покосившиеся деревянные избушки с восхитительными резными наличниками это конечно антуражно, но жить в них в 21 веке никому не пожелаю. Рядом с деревенскими домиками очень сильно выделяются коттеджные поселки перебравшихся «на природу» москвичей. Неравенство настолько яркое из-за нижней границы, расположенной где-то на дне нищеты. Я знаю, что везде люди живут по-разному, и есть бедные страны, где действительно нищета – это норма, но Россия вроде как считает себя страной богатой. Как-то...