Любі Мавки!

Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути. 

Посилання на аудіо щоденники

Почуті

До Міжнародного дня боротьби за права жінок ми згадуємо слова правозахисниці Олександри Матвійчук: «Мужність не має гендеру». І разом зі «Злою Мавкою» говоримо про те, як змінилося життя в окупованому Мелітополі і як триває боротьба за його звільнення. Читати повністю
logo

Щоденники Мавок

Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України

19 серпня 2025 Старобільськ, Україна

В Старобільську останнім часом весь час глушать звʼязок, після вибухів в місті. Звʼязок глушать страшно, тільки їх «луганет» працює. А це не російський звʼязок, а спеціальний для окупованих територій. Через нього нормально не в росію, ні в Україну не додзвонитися. Прилетіли українські дрони і влучили у готель, колишню будівлю СБУ і магазини поруч. Приїхали репортери і знімали репортажі «як Україна вбиває людей ЛНР». Хоча всі в місті знають, що в готелі і скрізь, де вибухи, були військові, місцеві не постраждали. Тьотя Свєта каже, що впевнена, що туди по четкій наводці прилетіло. Бо це там, де було СБУ в 2022 році. Де...

23 жовтня 2025 року Окупована Херсонщина

Сьогодні в школі до внука знову приходили «видатні гості». Беззубий мужлан у брудній формі, зі шрамом і запахом, від якого нудить навіть через відстань задньої парти,— з опису малого. Він стояв біля дошки й кричав, що бути українцем — це хвороба. Каже, лікуватимуть нас, якщо треба, і в лікарні, і в дурці. І що це все тут «ісконно рускоє», а ніякої України не існує. Вчителька мовчала і кивала. Внук коли розказував, тримав руки за спиною, щоб не тремтіли. Я бачила як в нього очі блищали, але не від сліз, ніби він наперед збирав в собі слова, яких не можна зараз...

4 грудня 2025 ТОТ

Дорогий Миколаю, Пише тобі Мавка — не з лісу, а з міста, хоч і окупованого, серед шуму, диму й дурнуватих новин. Тут, де кожен день випробування, я намагаюсь триматися. Бо ж треба витримати, правда? Щоб світ без русні настав. І він прийде, я вірю, ти ж бачиш звідти краще за нас. Скоро по магазинах будуть дешеві наклейки з тим відмороженим Дєдом. Люди навіть не помітять, як його гидка тінь знов пробирається крізь полиці, разом з бухлом. А я сумую за тобою. За нашим. За справжнім Миколаєм, що знає, чого ми варті, і що навіть найменша різочка може бути нагадуванням не здаватися. Якщо...