Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Весь мир лихорадит от Трампа, и в этом вопросе Крым совсем не изолирован. У нас тут Трампом принято восхищаться, и радоваться каждому его заявлению. Трампа обсуждают больше чем Путина, а американскую политику активнее чем российскую. Запрещеннограм наполнился роликами о дивной новой мирной жизни, в которой весь мир признает Крым российским. Я понимаю мечты авторов, жизнь на непризнанной территории полна мелких и крупных проблем, от неработающих карт, до туманного статуса всех возможных документов. Но чтобы всерьез поверить в такую перспективу нужно совсем порвать с реальностью. Если можно было бы делать ставки в своем собственном дневнике, я бы предположила такое развитие событий: россия...

Я продовжую годувати котиків і собак, їх стало втричі більше. Тварини на вулицях, бо їх викидають: виїзджати дозволяють тільки без тварин. Через кордон з Росією не пропускають. Зарплати і пенсії платять хороші, але тільки тим, хто лояльний, «купують». Згадую початки окупації, так чуть з голоду не померла. Якби гроші тоді у 2022 році не передавали з вільної України, уже б не було. Тоді всі голодували. Але тоді як голодали, так людьми були, всі допомагали один одному. А зараз озвіріли, як суки себе ведуть. Такий собі метод «кнута і пряника». Розділяють і властвують. Мені здається, що вже нормальні виїхали, мало залишилось. Але...

Сьогодні був черговий напад параної — не буду в подробицях, але кому розповіла, кажуть загроза реальна, тому краще мовчати. Та ще й дощ… Тому навіть вішати не пішла. В центрі міста стоїть інсталяція до “4 ноября” — день “народного единства”. Але хоча б ніхто не тягнув туди фоткатись. На жаль, багато оточення інших поглядів, ніж я. Як завжди, їздить і літає купа техніки, зараз чергова хвиля активності. Але не завжди до неї долітає. Хоч і підстрибуєш інколи від вибухів, але ж одразу стає так приємно, що уразили чергову, явно зайву для українського Криму річ.