Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

В Старобільськ привезли нові підручники з росії, на російській мові. Вчителів катастрофічно не вистачає, ходять примушують пенсіонерів виходити на роботу. Або був випадок обшуку у вчительки географії, яка після окупації міста звільнилася з роботи. Після обшуку вона повернулася працювати в школу. Тих вчителів, хто пішов працювати, возили до Криму на навчання. Українську мову тепер не вивчають, треба писати директору, щоб дозволили додатково окремо вивчати українську мову, але всі бояться – викликають одразу батьків на бесіду в присутності російських військових. Ще до нас у місто привозять вчителів з росії, мабуть з Бурятії. Наші українські діти їх не поважають, зривають уроки....

Продовжується постійна перевірка мобільних телефонів на вулицях. Військові можуть просто підійти й відібрати телефон для перевірки. Читають переписки, дивляться соціальні мережі і навіть наявність українських номерів. Тому у всіх номери телефонів записані вдома, а після розмови все-все стирається. З інтернетом і мобільним зв’язком все так само погано, нічого не працює кілька днів поспіль. Продовжують включати повітряну тривогу і лякати укронацистськими обстрілами. Ну, і звісно, ніяких обстрілів мирних мешканців немає. Одного разу у них заїло звук тривоги і він лунав цілі 5 годин! Люди ледь з глузду не з’їхали від цього постійного ревіння. Зібрались біля адміністрації, а ті...

Ржу-не могу. Їдем сьогодні по трасі, а в нас новеньких білбордів понавішали – видно, не хватає пушечного м’яска, – набирають тепер кримчан на службу, по контракту. 18 стукнуло – автобіографію, паспорт, справку про сім’ю-дітей-образованіє, воєнний білет , і вперед, «зона СВО по спецтарифу». Платять, кстаті, ну чи обіцяють, 100 000 грн. Ну, і рекламують всюди масово. Кажуть, даже дітей ветеранів в «Артек» безплатно зашлють. «Выбор сильных», типу, служба по контракту. Слабаків, думаю, і без контрактів почнуть підтягувати. Але тут на перевалі вийшло дуже проницательно: два пацана мелких побачили рекламу і давай рахувать, на що б їм хватило і що б...