Любі Мавки!

Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути. 

Посилання на аудіо щоденники

11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна

Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...
logo

Щоденники Мавок

Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України

11 января 2024 Временно оккупированная часть Украины

Как настоящая патриотка Украины, всё время с начала оккупации, я жила без документов ОРДЛО и РФ, в том числе и без паспорта. Но! Политики из ОРДЛО пишут что в этом или следующем году нужно переоформлять недвижимость. Мне 21, я лицо без гражданства, и возможно мне придется (ненавижу это слово, 'придется') получить паспорт Раши, чтобы жилище наверняка было моим. Мне так противно и мерзко от этого. Дорогие мавки, пожалуйста поддержите меня и напишите что нибудь хорошее. Или возможно мне не стоит его (паспорт) делать как и раньше? Как быть?

9 грудня 2025 Окупована Луганщина

Не хочеш в лісочок? Хочеш своєю смертю спокійно вмерти? Так це дорого. Стали за місце на Старобільському кладовищі, за саме поховання, брати 50 тисяч гривень. Це для них страшні гроші, це ж скільки пенсій збирати. Бачте, кому війна, а кому бізнеси. Тому місцеві жителі вже три могили зробили у посадці в Половинкине (це смт. одразу під Старобільськом), буде там стихійне поховання, пока якийсь ділок і за те не візьметься. Говорили вчора з подругами, що якось би так вмерти, щоб нікому проблем не робить, посадка так посадка. А з іншого боку, мріється дочекатися перемоги. Обійняти сина. Побачити колись внуків. Знати, що ти знову...

12 грудня 2023. Мелітополь

В окупації ми від самого початку. 2 місяці просиділи “на підвалі” разом із чоловіком. Я була там з середини листопада до середини січня. А чоловік і досі там – уже скоро рік як. Затримали, бо раніше був військовим, служив в АТО у 2014 і 2017 роках. Знайшли в нас ""зброю"". Прикриваючись “референдумом” вони тепер працюють за своїм начебто законодавством, завели на чоловіка справу і будуть судити. Пропонували чоловікові співпрацю. Якби погодився – уже б відпустили. Але коли отримали відмову, швиденько дали хід справі. Я ж намагаюсь не привертати уваги і чекати й підтримувати чоловіка. Куди я поїду?