Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Моя студия отработала заказ с «Крымской весной» намного лучше, чем я думала. Помните, волновалась? Мне удалось избежать основных точек конфликта между заказчиком и моими личными убеждениями. Во-первых, мы избежали видео съемки, я смогла убедить оператора что без согласия всех гостей нельзя проводить съемку. Избежала выхода на сцену. Отказалась от упоминания в СМИ и публикации. И того: мы просто порисовали с гостями виды весеннего Крыма на их выбор. А слова «Крымская весна» или не дай Бог «Русская весна» ни разу не прозвучали на нашей локации. И никаких триколоров. По-моему, я выкрутилась из этой ситуации. Когда мы с подругой обсуждали мои сложности, прозвучала...

Нещодавно побачила в новинах, що 67-річну пенсіонерку з Токмаку будуть судити за те, що вона регулярно переводила свої кошти на підтримку Азову. Одна новина, яку виклали самі росіяни і яка рушить їх пропаганду просто повністю. По перше, старші люди це ж їх цільова «аудиторія» – ну от як так? По друге, в окупації ж залишились тільки ті хто за росію – от як так? Ну і головне, навіть не просто на ЗСУ, а саме на Азов!!! Зламалась ваша система, недорогі окупанти, здається) Тим часом, я роздрукувала нові стікери (вам ж подобаються, правда?), сьогодні піду їх вішати. Навряд чи їх окупанти покажуть...

Ну що ж, невістка була права. Малий влаштував сутичку в садку, бо вихователька розказувала, що борщ – «русскоє ісконноє блюдо». А він сказав, що усі ви брехуни, це українська страва і «їжте свої щі». І сміх, і гріх. Я, звісно, теж переживаю за їхню безпеку, але отак від серця, чесно зізнаюся, відлягло. Що навіть малюкові все зрозуміліше, ніж оцим «дабравольцам» продажним. Оці, щиро, найбільше бісять – ця земля їх зростила, вигодувала, так ні, їм треба було «спасітєлєй». Хай би з ними й забиралися геть. Невістка, звісно, буде лютувати, але мені якось тепло на душі. Зварю їм сьогодні смачного борщику, своїм маленьким...