Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Сьогодні в школі до внука знову приходили «видатні гості». Беззубий мужлан у брудній формі, зі шрамом і запахом, від якого нудить навіть через відстань задньої парти,— з опису малого. Він стояв біля дошки й кричав, що бути українцем — це хвороба. Каже, лікуватимуть нас, якщо треба, і в лікарні, і в дурці. І що це все тут «ісконно рускоє», а ніякої України не існує. Вчителька мовчала і кивала. Внук коли розказував, тримав руки за спиною, щоб не тремтіли. Я бачила як в нього очі блищали, але не від сліз, ніби він наперед збирав в собі слова, яких не можна зараз...

Настрій бойовий, але поки не дуже новорічний. Мені завжди шкода купувати зрубану живу сосну, але настрою немає, поки в будинку не буде запаху хвої. Ну і, звичайно, настрій псує атмосфера через окупацію. Скрізь ці орки: в магазинах, на роботі, всюди. Нещодавно робила фарбування волосся. Прям біля мене російському військовому в формі (чеченцю) мили голову після стрижки (фу, це так бридко). Ще перукар така коментує: «раз потрапив в салон, то помий і бороду, її потрібно мити кожен раз після їжі!») Я така думаю: о, ні! Будь ласка... Добре, що він посоромився і пішов. А мені було так огидно, що біля мене знаходився...

Значить новини в нас не дуже. Було кілька прильотів по окраїнам Старобільська, тьотя Віта говорить, що там знаходилось топливо і зброя. Бо вибухи страшні і довго не могли погасить пожежу, боялися туди навіть підʼїхати. У людей в будинках поблизу вікна повибивало. Кури з козами померли. Одразу вирубили на тиждень звʼязок, щоб інформація не виходила. Це тепер постійна практика. Був хлопець, який на телефон знімав і виклав в інтернеті. Його довго шукали і заарештували. Через два тижні дали три роки в тюрмі в рф. Отак в нас тепер.