Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Перед выборами агитация располагалась в самых неожиданных местах. Например, на звонке домофона: набираешь номер квартиры, в которую нужно попасть, и вместо гудков слушаешь рекламу выборов, или на экране банкомата – хочешь снять денежку, будь добр, посмотри на рекламу выборов. Логотипом этих выборов стала латинская буква “V” написанная как будто лентой с российским триколором. Так любая реклама выборов превращается в рекламу Путина и войны. Не нужно даже имя кандидата, не нужна никакая программа, просто “Голосуй V” и все понятно: и за кого нужно голосовать и за что. Еще 10 лет назад я решила не участвовать ни в каких российских...

Доброї ночі чи дня. Вперше вам сюди пишу. Я б хотіла розповісти, що відбувається в нас в школах, в окупованому Криму. Цими днями, замість уроків, нас відправили плести маскувальні сітки для військових. Я не хочу плести сітки, але вчителі змушують, і лаються, якщо ми неправильно їх плетемо. Наша школа перетворилася на якусь тюрму, я не хочу зубрити всіх цих "хероїв". Не можу нікого з них поважати. Да, я була маленька, коли все це сталося і не памятаю, як було раніше. Але я не хочу так, як тепер. Побачила в інтернеті історію дівчини, яка виїхала сама без батьків і вчила українську, щоб...

Сьогодні – День Конституції. Але не просто свято, а день справжньої, першої у світі конституції – тієї, яку ми, українці, створили ще тоді, коли про свободу тут інакше й не мріяли. Я, музейниця, завжди відчуваю особливий трепет у такі дні. Особливо після того, як мені пощастило побачити оригінал у 2021 році: вперше за 311 років привезли до Києва зі Швеції. Стояла тоді в Софійському соборі, серед інших музейників, і ловила кожен подих – бо переді мною була не просто старовинна латинська рукописна книга, а жива пам’ять про те, як ми вміли бути вільними навіть у вигнанні. Кажуть, зараз цей оригінал...