Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Навіть в моменти невіри, а такі трапляються ось як зараз після перегляду міжнародних новин я… брешу. Брешу собі, брешу своїм близьким, брешу односельчанам, з якими ще розмовляю. Примушую себе вірити, що ворог впаде, що ЗСУ прийде, бо в це вкладається багато зусиль, бо багато роботи робиться і ми побачимо, що всі ці наші території будуть деокуповані. А може мені хочеться так думати, бо тут мій дім, який ми з чоловіком будували 30 років – із хатки-мазанки перетворили на Дім. Копали криниці, проводили каналізацію, виплекали сад, щороку садили город, тварини наші… Але ж не може так бути, що нас просто «залишать на відкуп»?...

Я до 2023 року ходила з рінгтоном “Океану Ельзи” “Все буде добре”. А ще гімн, рок-версія, теж на деякі дзвінки. На моїх сторінках в соцмережах завжди був прапор України. Проблеми були, не без того, але за пісні до повномасштабної не чіпали. Я бачила навіть після лютого 2022 року в людей у машинах прапори України, правда. А потім вони придумали статтю “дискредитація” щодо окупантів, і ось тоді стало зовсім небезпечно. Прапор кримських татар, до речі, бачу, але не знаю як за нього. А от ми, українці, “бендеровська ху..та”, як один із сусідів мене назвав. В обличчя. Правда, буває різне: хтось пристосувався, хтось чекає...

Бензин появился в середине октября, сначала неуверенно – на заправке или 92й, или 95й. Но зато почти на каждой есть. За последним очереди, хотя и небольшие. Ближе к концу месяца дефицит миновал, ярко загорелись Стеллы Атана и ТЭС яркими цифрами. 4е вида бензина, 2 дизеля, газ, топливо – на любой вкус. И сразу сняли ограничение в 20 литров которое действовало почти месяц. Можно спокойно налить полный бак. Роскошь! Чем мы за нее платим, не спрашивайте. Зато теперь легко можно публично критиковать внутреннюю политику, всегда встретишь одобрение. Достаточно упомянуть цены на продукты и бензин. То, что ближе к коже всегда вызывает настоящий отклик.