Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
13 лютого 2024 Запоріжжя
Зараз в Запоріжжі, серце в Маріуполі
Ми тримались до останнього, але мусили виїхати в Запоріжжя, чоловік лишився в Маріуполі. Назавжди. Серце моє лишилося там само, прямо в дворі нашого будинку який ми так довго з любов’ю будували. В нашому подвір’ї ми його поховали.
Не хочу розказувати, як все було. Хочу забути. Дивуюся, як всі ці сміливі дівчата тут розказують про газети, плакати – я під сорочкою носила прапорець такий, ще з якогось мітингу лишився, лежав вдома віки. І все чекала, що буде як в 2014 – що наші відіб’ють. В нас тоді також було багато переселенців, як зараз в...
11 лютого Окупована Херсонщина
Коли нас окупували, я думала – все, кінець. Але потім зрозуміла – треба якось жити далі. Городом займалася, курей тримала. Сусідам помагала, хто слабший. Ми як одна родина стали. Ругаємся, не без того, але й розуміємо, що поодинці ніяк.
Якось прийшли ці, з автоматами, хотіли нашу хату забрати. А я їм і кажу: «Хлопці, ви ж чиїсь діти. Невже вам мати не казала, шо чуже брати – гріх?». Вони посміялися, щось наговорили дурного про «братья-одна семья-один народ», а потім пішли. Страшно було, але я собі казала: «Ми інші, ми мусим вистояти». І якось воно так і було – день за...
11 грудня 2025 Окупована Луганщина
Військові гуртом зґвалтували продавчиню Аню з магазину «Магнолія», коли та ввечері поверталася додому. Затягнули в машину, вивезли за місто і там толпой зґвалтували і кинули її в степу.
Вона ледве доползла до дороги і впала, а зранку водій її забрав з дороги, думав, що її збили та покинули. Повіз в лікарню, а там вже йому жінки з санпропуску сказали, що вона вся розірвана ніж ніг.
Медсестри навіть плакали на вулиці, розказували як над тією дівчиною познущалися. Аня десь через тиждень померла ((
А я думаю, господи, харашо хоч вже стара. Але тут і то не гарантія.
