Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
Почуті
До Міжнародного дня боротьби за права жінок ми згадуємо слова правозахисниці Олександри Матвійчук: «Мужність не має гендеру». І разом зі «Злою Мавкою» говоримо про те, як змінилося життя в окупованому Мелітополі і як триває боротьба за його звільнення.
Читати повністю
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
6 січня 2026 Бердянськ, Україна
Одного дня мій син прийшов зі школи наляканий, ледь не плачучи. На уроці діти писали диктант російською щось про «любовь к освободителям». Мій син написав: «Хочу, чтобы вернулась Украина».
Наступного дня до школи прийшли двоє «представників адміністрації». Забрали щоденник, розпитували мене: де хлопчик чув такі слова, чи є в родині хтось «подстрекающий». Я сказала: «Він просто хоче миру».
У відповідь мені пригрозили «учетом за нарушающую деятельность».
Дитину, за менш ніж 10 слів поставили на контроль.
Дитину. На контроль. Йшов 2026.
8 февраля 2024 Ялта, Украина
Вся эта ситуация с травлей, угрозами, закрытием одной ночью дела над которым так долго трудилось так много людей, заставило меня снова задуматься. Размеренный быт позволяет создать иллюзию контроля, и переживать длительный стресс без последствий для психики. Но побочный эффект: это жизнь в воображаемой безопасности.
В этот раз угроза подошла ко мне очень близко. Нужно всего ничего. чтобы попасть в поле зрение своры. Достаточно чтобы люди которых я считала друзьями, захотели для меня того, что считают справедливостью. Я не выдержу и десяти минут внимания ФСБ-шника с интернетом. На меня можно найти информации на 5-7 лет колонии, не слишком напрягаясь. Один обыск,...
24 січня 2026 року Окупована Україна
Тепер вони прийшли по дітей. Не з обшуком, а з паперами й усмішками. Так тепер виглядає наш страх. Галочка «рекомендований до лікування в оздоровчому таборі».
Начальниця відділу освіти пояснювала, що це «пріоритетна програма реабілітації», там весело і «концерти».
Я знаю, що в цих «концертах» діти співають під чужими прапорами, а в «спортивних заняттях» їм показують, як розбирати автомат.
Через «впн» прочитала, що минулого року в такі «табори» вивезли більше 10 тисяч наших дітей. Це майже ціле наше містечко. Кожен автобус, який від’їжджає від школи, тепер здається мені частиною цієї великої схеми, де наші діти перетворюються з учнів 3‑Б на «вихованців програми перевиховання»....
