До Міжнародного дня боротьби за права жінок ми згадуємо слова правозахисниці Олександри Матвійчук: «Мужність не має гендеру». І разом зі «Злою Мавкою» говоримо про те, як змінилося життя в окупованому Мелітополі і як триває боротьба за його звільнення. Читати повністю

Я не могу писать про разговоры, которые веду с людьми. Ведь даже в измененном виде легко узнать себя, и вспомнить, с кем была беседа. Не могу писать, что обсуждала с парнем, друзьями, родственниками, соседями: это небезопасно. Я не знаю, кто прочтет мой дневник. Но недавно мне сказали такие слова: “В Крыму ты не можешь знать, с кем разговариваешь. Кто угодно может оказаться сотрудником при исполнении: клиент, сосед, новая приятельница”. Эти слова засели в мою голову. Конечно, я давно это понимала. Но в этот раз как-будто приняла окончательно. Теперь это совершенно другой мир, в котором нужно говорить с оглядкой, даже на...

Я работаю по 12 часов в день и вся моя команда тоже. Мы узнали про дроны и атаку вечером, за ужином нам кто-то сказал. Мы реально не знали и нам абсолютно… всё равно, что там наврут в новостях. Спрашиваю сотрудника: «Вовчик, ну что же будет? Как думаешь?» Отвечает: «Да придут скоро ребята - и будет свобода, не вот это вот все». А не вот это вот все… А как у вас настроение?

Сусіда, Ваську кривого, приїхали і забрали військові. А через два дні привезли обратно. Він нічого не розказував, чого його забирали. Він такий не проукраїнський, типовий алкаш на вулиці, але думаю, що його завербували стучати і підглядати за сусідами. Тут взагалі мовчати треба навіть зі знайомими. Всі стучат один на одного. Кого змушують на роботі, а хто і сам, бо хоче вислужитися. Хто з властями дружить, тому добре – жирують на повну: одягатися стали красиво, їжу всяку хорошу купують. Ще їм за це дома віддають тих, які виїхали. Я все життя живу в Старобільську, всіх знаю, а зараз тут живуть нові люди....