Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
20 февраля 2024 Ялта, Украина
Привет дорогой дневник!
После всех переживаний я решила немного отвлечься – в нашем случае это не смотреть и не читать новости. Эти несколько недель которые мы не виделись пошли на пользу. Я ездила по побережью, пекла кексы и печеньки, отъела щеки и жизнерадостный взгляд на жизнь.
Скоро март и международный женский день, и тем более врасплох меня застала очередная причуда российских властей, запрет феминитивов. Поначалу я даже не поверила. Как в языке с женским родом можно запретить использовать женский род, это шутка какая-то. Но нет.
На всех площадках репрезентации от соцсетей до сайта и пдфки с моим резюме написано:...
19 серпня 2025 Старобільськ, Україна
В Старобільську останнім часом весь час глушать звʼязок, після вибухів в місті. Звʼязок глушать страшно, тільки їх «луганет» працює. А це не російський звʼязок, а спеціальний для окупованих територій. Через нього нормально не в росію, ні в Україну не додзвонитися.
Прилетіли українські дрони і влучили у готель, колишню будівлю СБУ і магазини поруч. Приїхали репортери і знімали репортажі «як Україна вбиває людей ЛНР». Хоча всі в місті знають, що в готелі і скрізь, де вибухи, були військові, місцеві не постраждали.
Тьотя Свєта каже, що впевнена, що туди по четкій наводці прилетіло. Бо це там, де було СБУ в 2022 році. Де...
21 травня 2024 Старобільськ Луганська область
Кожен день сиджу в кімнаті сина Міші, просто сиджу, раніше плакала.
Все залишилося так, як було, коли він щойно поїхав. Перший рік я уявляла, як він повернеться додому. Садила огород, робила консервацію, яку він любив. Банки досі стоять неторкані у підвалі.
Цього року немає сил щось робити чи садити. Дали інтернет нарешті, тепер ми з ним кожнісінький день розмовляємо, він плаче коли зі мною прощається, а я вже не можу.
Я рада, що у нього все добре: він працює у школі вчителем історії та підробляє в музеї. Добре, що директор музею його не покидає – вона витягла його працювати...
