Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

В интернете, в местных газетах , написали статьи о том, что старые спутниковые антенны под запретом – их нужно демонтировать до 1 ноября 2025 года. Эти антенны назвали "вражескими", потому что по ним можно было смотреть украинские каналы. А этого делать нельзя категорически. Потому что русские лучше знают, что людям нужно смотреть, и то, что люди – это стадо баранов, которых можно загнать в стойло. Интересно, что будет, если кто то не снимет спутниковую "тарелку"? Они лично будут ходить по квартирам, домам, проверять? Они уже сказали, что в многоквартирных домах будут специальные работники снимать эти антенны (и работников для этого найдут,...

В Старобільську останнім часом весь час глушать звʼязок, після вибухів в місті. Звʼязок глушать страшно, тільки їх «луганет» працює. А це не російський звʼязок, а спеціальний для окупованих територій. Через нього нормально не в росію, ні в Україну не додзвонитися. Прилетіли українські дрони і влучили у готель, колишню будівлю СБУ і магазини поруч. Приїхали репортери і знімали репортажі «як Україна вбиває людей ЛНР». Хоча всі в місті знають, що в готелі і скрізь, де вибухи, були військові, місцеві не постраждали. Тьотя Свєта каже, що впевнена, що туди по четкій наводці прилетіло. Бо це там, де було СБУ в 2022 році. Де...

Сьогодні в школі до внука знову приходили «видатні гості». Беззубий мужлан у брудній формі, зі шрамом і запахом, від якого нудить навіть через відстань задньої парти,— з опису малого. Він стояв біля дошки й кричав, що бути українцем — це хвороба. Каже, лікуватимуть нас, якщо треба, і в лікарні, і в дурці. І що це все тут «ісконно рускоє», а ніякої України не існує. Вчителька мовчала і кивала. Внук коли розказував, тримав руки за спиною, щоб не тремтіли. Я бачила як в нього очі блищали, але не від сліз, ніби він наперед збирав в собі слова, яких не можна зараз...