Любі Мавки!
Про наші історії пише міжнародна преса, розказують по телебаченню, а тепер ще і Радіо Культура озвучила наші щоденники Мавок, і вся Україна зможе їх почути.
11 квітня 2026 Окупована Херсонщина, Україна
Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї.
Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все.
Дивлюся ваші фоточки з свободної...
Щоденники Мавок
Жіночий партизанський рух «Зла Мавка» чинить спротив росії на тимчасово окупованних територіях України
22 квітня 2025 Окупована Україна
Розказую, хоч і розумію, що будуть засуджувати. Хоч виговорюсь. Але ми прийняли сімейне рішення, що я поки тут залишаюсь – їхати мені нема куди. Мої в гуртожитку всі в одній кімнатці, ніхто мене не чекає у вільній Україні. Дітям важко самим з роботою – бачать штамп прописки і це вже як «чорна мітка». Це ні квартиру зняти (були б на це гроші), ні пристойну роботу знайти. Так і перебиваються – старший інженер зв’язку і завідувачка відділу освіти на тимчасових підробітках. Не нада мені тільки розказувати, що «все можна, коли хочеться». Особливо, коли двоє діток малих і не лишилося нічого,...
27 листопада 2025 Окупована Луганщина
Під Марківкою місцеві знайшли масові поховання. Сучасні! Моя тьотя Валя говорить, що то 2022 рік. Людей (останків, Боже яке страшне слово) десь 30. Викликали поліцію, так вони сказали всім рот закрити, будуть проводити експертизу. А самі кістки зверху позбирали та викинули, і кілька машин піска туди зверху привезли і заровняли.
Там тепер в лісочку, біля Марковки, після звільнення треба буде ексгумувати. По піску можна найти те місце. Бо його видно, там піска немає бути.
Там прямо гуманітарна катастрофа! І звʼязок виключають, щоб ніхто не дізнався. Вони навіть в рф скривають як там справи на самому ділі. Через те навіть в росію...
02 квітня 2024 Крим Україна
Якось їхала вішати плакати наші, стояла в автобусі, а поруч стояла дівчина, яка досить захоплено читала «Кримський смерш». Я ще подумала: який же сюр виходить, що я поруч із нею стою, а в мене он в рюкзаку ТАКЕЕЕ ))
І раптом автобус різко рушає і я на неї падаю. Вибачилася, звісно, вона теж доволі адекватно відповіла, та й з вигляду її не скажеш, що схожа на типових підписників Таліпова. А ось сидить, щось там виглядає, щось їй сподобалося...
Але найжахливіше, що туди затягнуло і мою матір. Ось вона явно більше на типаж його підписників скидається. На жаль. Причому, з...
