Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Свій щоденник хочеться почати з позитиву та віри в те, що скоро ми всі зустрінемось і обіймемо своїх найдорожчих людей. Я жителька Старобільська, Луганської області, України! Все своє життя я прожила тут, наразі мені 63 роки і я досі проживаю у своєму місті, але зовсім з іншими людьми, з новими правила та законами. Про війну я знала ще з дитинства, мені розповідав мій дідусь, але такої жорстокості, яка відбувається зараз, я від нього не чула. Хоч може він вибирав мені, дитині, не казати. Більшість моїх друзів, справжніх друзів виїхали на підконтрольну Україні територію або в інші країни, я ж лишилася тут, бо...

Вообще, конечно, заправиться можно. Ну как… я за сегодня насчитала 3 заправки с бензином утром и 3 вечером. Но очередь многокилометровая. В прошлый раз я стояла час, сейчас наверное уже придется часа полтора постоять, если. Так что я поэкономлю еще. Надо бы канистры прикупить. Лишним не будет. Интересно, что никто не обсуждает причины происходящего. Как будто все само собой разумеется. Мне кажется, это очень занятно. Ведь когда из за штормов нарушаются поставки - все обсуждают шторма, когда летом не учитывают расход на приезжих - все обсуждают недальновидность закупщиков. Сейчас, даже в очереди за бензином, слышны только советы о том, где искать следующую...

Було 24 березня 2022. Я була втомлена настільки, що здавалося, що відчай мене опанував цілком, що вже не розумію, що робити. Настільки розгублена, що просто лягала та не могла піднятися з ліжка, хоча до цього дня їздила містом та допомагала волонтерам і друзям. Але в той день в мене ніби не стало більше сил на боротьбу. Памʼятаю, як заплющила очі в зневірі й тут задзвонив телефон – подзвонила жінка, котра підняла мене на ноги й сказала: «Ваша мати виїхала з волонтерами, прямую до вас». Я розридалася, це були сльози неймовірного щастя. Моя вагітна мама буде в безпеці!...