Знаєте, що мене от прям зараз дратує? Нє, навіть не дратує - бєсіть! Слово «кулічі», ага. Уявіть, і це мене, яка росла в російськомовній сімʼї. Скажу крамольне: хочеться простого, уютного українського срачу - мастить білком чи шоколадом чи взагалі кольоровим пшоном посипать, як моя бабушка. Хочеться з всіма з корзинкою потусоваться, а не вотето вот все. Дивлюся ваші фоточки з свободної...

Була сьогодні біля нашого музею. Побілили фасад, а лавки, які племінниця колись сама ставила, ще стоять. Дивлюсь — згадую, як вона тоді все впорядковувала. А як потім виїздила з окупації, ховалася пару тижнів по підвалах х сином малим, а в результаті виіхала з паспортом і целофановим кульочком. Все лишила. Тепер уже немає Свєтки на посаді директора. Замість неї — Лєнка з фондів. Ходить важлива така, повна величі, зі мною навіть не вітається. Побачила — й відвернулася, наче не знає мене з дитинства. Про племінницю пліткують, мовляв, «музей розворувала» — так кажуть, ніби тільки це й пам’ятають. Головна, так сказать, заслуга. Отака...

Щастинська електростанція, аварія! Немає світла та води, ніде. Люди розкупили свічки та керосин для ламп. Лампадки (коганці у нас називають) роблять. Це в стопку наливається масло, з вати робиться фетіль. І отак і світим, так і гріємся. Продукти на оптових складах, магазинах і вдома протухлі. Все викидають на помийки. Вони від такої кількості забиті – страшний сморід стоїть, не дивлячись, що на вулиці холодно. А про аварію Щастинську все скривають. Її била росія, раніще ще, коли вона під контролем наших військових була, і її мабуть ніхто не ремонтував тоді, бо ж як. І вона отепер не витримала навантаження. Друга версія, що по...

После отпуска решила поделиться со своим парнем историей нового знакомого. познакомились в аэропорту, оказалось, что мы оба из Крыма и решили выпить пива и поболтать. Он рассказал, как уехал в эмиграцию. У него был отель в Крыму и часто он сам стоял на консьерже. А у российских туристов есть один любимый вопрос: “Как вам живется после 2014?” Вопрос понятный, и любопытство их понятно, но ответить на него честно с нашими взглядами просто нельзя. Я для всегда отвечаю “Кому как, всем по разному”. А вот мой новый знакомый однажды потерял выдержку и ответил, что думал, красочно и во всех подробностях....