Щоденники Мавок в окупації

Ми зробили це! Учора з усіма (ну майже) писали диктант національної єдності. Уперше розказала внукам, хоч і дуже сумнівалася. Страшно. Особливо за меншого, щоб ніде нічого зайвого не сказав. Не в школі, не в бібліотеці, навіть не всі разом, а в хаті, де штори щільно затулені, щоб світло і...

Сьогодні в школі до внука знову приходили «видатні гості». Беззубий мужлан у брудній формі, зі шрамом і запахом, від якого нудить навіть через відстань задньої парти,— з опису малого. Він стояв біля дошки й кричав, що бути українцем — це хвороба. Каже, лікуватимуть нас, якщо треба, і в лікарні,...

Початок дня був звичайним. Ну як звичайним, як останнім часом - оцей морок очікування, ніби от-от і щось станеться і ми прокинемся від цього сну жахів. Кава дешевенька, колись. Тепер за ціною крила літака і «з-під прилавка». Шикую. Короткі плани, яким так і не судилося здійснились. Сусіди, які між...

Вообще, конечно, заправиться можно. Ну как… я за сегодня насчитала 3 заправки с бензином утром и 3 вечером. Но очередь многокилометровая. В прошлый раз я стояла час, сейчас наверное уже придется часа полтора постоять, если. Так что я поэкономлю еще. Надо бы канистры прикупить. Лишним не будет. Интересно, что никто не обсуждает...

Позавчера мне удалось заправиться. Чудом. И теперь я считаю на сколько мне хватит полного бака, если за продуктами ходить пешком. Но начнем с начала: несколько недель назад исчез 95й бензин. Но не так, что бы совсем, просто не везде он был. Мне было без разницы, я могу лить и 92й. Потом...