Щоденники Мавок в окупації

Я не буду казати, хто ми і звідки. Бо це і страшно, і соромно. Сидимо в маленькій кімнаті, що прогріта телевізором і сварками з сусідкою, який канал слухати. Під ламповим світлом світ ділиться на тепленьке «тут» і тривожне «там». На екрані марширують незнайомі солдати — десь під Мелітополем чи Армянськом,...

Була сьогодні біля нашого музею. Побілили фасад, а лавки, які племінниця колись сама ставила, ще стоять. Дивлюсь — згадую, як вона тоді все впорядковувала. А як потім виїздила з окупації, ховалася пару тижнів по підвалах х сином малим, а в результаті виіхала з паспортом і целофановим кульочком. Все лишила. Тепер...

Лікарню в Сватовому закрили. І я думаю: а де тепер бідні люди? Вони ж тяжко хворі… Більшість там роками жила. У багатьох — важка шизофренія, а ліків тепер немає й близько. Зате — дороги роблять, квіти садять. Але то квіти прибиті, щоб «гарно», щоб показуха. Роблять, як у мою молодість...

Открыли аэропорт в Краснодаре. Все ждут с надеждой, когда же откроют наш. Война всем надоела, гораздо меньше машин с поклеенными «зетками», а те что ездят, уже совсем иначе воспринимаются, как то архаично что ли. Военную технику, которая отправляется на фронт, теперь маркируют совсем другими символами. Какие-то РК в квадрате, и...

Поехали недавно к друзьям в гости на западный берег. У них домик недалеко от моря, построили еще до войны. Все обставлено икеей, даже посуда икея, моя уже разбилась вся. Какие же они аккуратные. Вокруг красота, море, холмы, поля, и никого, домик в глуши. А хозяйка инструктирует, «только на восток не...