Щоденники Мавок в окупації

Їду в таксі у Києві, говорю з подругою по телефону, вона в Джанкої, чекає на наших,підтримує своїх. Питаю, ну що там наголосували? Ніхто не хоче розказувати про ці «вибори». Вона теж трохи вагається, і пізніше я розумію чому. Моя подруга – спортивна тренерка, дуже професійна і заслужена. Перед...

Похоронила маму месяц назад. Она очень переживала и ждала, когда вернуться внуки домой и не дождалась. Диагноз – сердечная недостаточность. Сегодня ехала в автобусе и думала о том, что моя мама ещё могла бы жить, если бы не эта чёртова россия. Я от злости позвонила знакомым и специально...

Я хочу подякувати, що надрукували мою історію, це дає таку надію. Наче руки невидимі з моєї України обіймають. Тим часом на місцях надії меншає. «Вибори» ці недолугі. В нас в регіоні відкривають… навіть не знаю, як це назвати? Пропагандистські центри від егідою музеїв чи виставок, про другу світову війну....

Мій син дуже часто пропонує мені виїхати до нього, на вільну Україну, бо повертатись сюди йому небезпечно. 2 роки я все сподіваюсь, що врешті-решт ми зустрінемось, але наразі я також не можу виїхати, бо в мене закінчився термін дії закордонного паспорта і без нього мене не випустять, а робити...

Найстрашніше, що відбувається зі звичними людьми в окупації, це те що в них відбирають все, що пов’язано з Україною. Коли просто йдеш вулицями міста, в тебе спокійно можуть відібрати телефон і почати його перевіряти: з ким ти спілкуєшся, що в ньому і чи немає в тебе чогось українського. ...