Щоденники Мавок в окупації

6 січня 2026 Бердянськ, Україна

Одного дня мій син прийшов зі школи наляканий, ледь не плачучи. На уроці діти писали диктант російською щось про «любовь к освободителям». Мій син написав: «Хочу, чтобы вернулась Украина». Наступного дня до школи прийшли двоє «представників адміністрації». Забрали щоденник, розпитували мене: де хлопчик чув такі слова, чи є в родині...

1 січня 2026 Мелітополь, Україна

Ось уже кілька днів російські військові на своєму військовому камазi «Z» стоять недалеко від нашого будинку «в засаді», з 10 вечора до 1 години ночі. Намагаються ловити порушників комендантської години. На жаль, нещодавно вони таки спіймали кілька людей. Ми бачили як з камазу вийшли близько півтора десятка озброєних вояк... Години...

30 грудня 2025 Мелітополь, Україна

Настрій бойовий, але поки не дуже новорічний. Мені завжди шкода купувати зрубану живу сосну, але настрою немає, поки в будинку не буде запаху хвої. Ну і, звичайно, настрій псує атмосфера через окупацію. Скрізь ці орки: в магазинах, на роботі, всюди. Нещодавно робила фарбування волосся. Прям біля мене російському військовому в...

26 грудня 2025 Окупована Україна

Інтернету не було кілька днів. Залишилася сама з собою, тиша аж в вухах дзвенить. Самій собі готувати давно не хочеться. Самій святкувати ще гірше. Але застеляю стіл. Дванадцять страв, як колись, у мирні часи. Рахую все: часник, сіль, хліб, сметану, три вареники варені, три вареники печені. Але тепер кожна страва...

19 грудня 2025 Генічеськ, Україна

У мене є зошит — старий, з заломленими кутиками. Тепер він став моїм сховком для того, що не можна вимовляти вголос. Щоранку я ховаю його, а ввечері дістаю й тихо пишу. Реченнями, які пахнуть забороною. Словами, що тут можуть стати вироком. Я записую те, що хочеться кричати, але можна лише...