Це щоденники різних жінок, різного віку, різних професій, з різних міст та з різним терміном життя в окупації. Ми збираємо і ілюструємо їх історії, думки, щоб читаючи їх, люди не губили зв’язок з людьми в окупації, не забували про них та розділяли їх почуття
27 февраля Крым, Украина
Разговоры о мире остаются разговорами. Мечта о прекращении смертоубийства остается мечтой. Но то с какой радостью за нее ухватились даже отъявленные Зетники показывает настоящее общественное мнение.
Каждый день без смертей это маленькая победа. Но для Крыма и крымчан видно только одно будущее, под контролем российской федерации на неопределенный срок с...
26 лютого 2025, Тимчасово окупований Крим
Ни на чем не могу сосредоточится, все время вспоминаю как это было 3 года назад. Как проснулись ночью, как не могли поверить в то что началась война. Как было страшно и стыдно, и больно. Как менялась реальность вокруг. Появились машины похожие на дуршлаги, на украинских номерах, но не донецких....
20 лютого Не скажу звідки, окупована Україна
Прочитала минулого тижня історію з Маріуполя, ту що від бабушки, і мушу поділитися своїм, бо не відпускає.
Ніколи ще не казала, навіть з батьками про це ніколи не говорили. Ми виїхали, ще в 2022, з батьками і бабушкою. А собаку лишили. Бо в машині вже не вистачало місця – тут...
18 лютого Мелітополь, Україна
Які ж вони огидні, ці орки. Коли бачу на вулицях мого рідного міста, просто нудить.
Особливо складно, коли доводиться з ними говорити. Хочеться виплюнути в обличчя усе, що про них думаєш, вчепитися нігтями і роздерти… не знаю навіть… А при цьому маєш бути стриманим, спокійним, і навіть порухом обличчя не...
13 лютого Маріуполь, Україна
Бачила своїх діточок, мабуть, востаннє.
Довго вони не могли наважитися, але виїхали. Вивезли їх хороші люди – дай їм Боже усього. Лишнього не казатиму. Скажу одне – дуже страшно обіймати рідних і розуміти, що швидше за все це востаннє в житті. Я вже пожила, і внуків побачила, вони раніше ще...
