У мене є сестричка, за яку я дуже боюся. І я навіть не можу сказати, за що найбільше. За її фізичну безпеку і здоров’я, ясна справа. У будь-який момент може «прилетіти», вона може захворіти, а доступ до лікування так собі. Ну і, якщо чесно, краще не відсвічувати зайвий раз.
Але мене турбує два моменти. Школа, де їй впарюють якусь повну дич про те, що ми завжди були рускими, але тут вона, бачу, сама починає запитувати. Ми вдома, на жаль, не говорили українською, так склалося. Але вона почала цікавитись моїми книжками і я сподіваюся, це щирий інтерес, а не «в школі попросили поінтересоваться». Ха-ха, в якій реальності ми живемо, що я ставлю таке під сумнів?!
А ще… вона росте і стає привабливою дівчинкою. І якщо з першим страхом я ще хоч трохи уявляю, що робити. То з другим…
