Якось їхала вішати плакати наші, стояла в автобусі, а поруч стояла дівчина, яка досить захоплено читала «Кримський смерш». Я ще подумала: який же сюр виходить, що я поруч із нею стою, а в мене он в рюкзаку ТАКЕЕЕ ))
І раптом автобус різко рушає і я на неї падаю. Вибачилася, звісно, вона теж доволі адекватно відповіла, та й з вигляду її не скажеш, що схожа на типових підписників Таліпова. А ось сидить, щось там виглядає, щось їй сподобалося…
Але найжахливіше, що туди затягнуло і мою матір. Ось вона явно більше на типаж його підписників скидається. На жаль. Причому, з нею теж цікаво виходить: вона прекрасно розуміє, що кримчани для росіян – другий сорт. Сама ж за 10 років теж цим заразилася, дивлячись зверхньо на жителів ОРДЛО й окупованих в 2022… Чудово розуміє, що навіть за українські прізвища можуть віднести до «нижчої касти», але вважає це правильним. При тому, що в нас майже всі родичі, та й сама вона з українським прізвищем. Хоча, може, прийняла принцип Таліпова – чим більше у тебе неприємних для росіян речей, тим більш ти маєш гризти своїх же, аби вислужитися.
Та я що, стріпнулася і поїхала далі плакати вішати…
