Мій син дуже часто пропонує мені виїхати до нього, на вільну Україну, бо повертатись сюди йому небезпечно. 2 роки я все сподіваюсь, що врешті-решт ми зустрінемось, але наразі я також не можу виїхати, бо в мене закінчився термін дії закордонного паспорта і без нього мене не випустять, а робити паспорт лнр я не хочу, хоча всіх до цього готують, бо без нього ти не маєш ніяких прав.
Я вірю в те, що для всього потрібен час, але якими силами ми виборюємо свою свободу. Як нас, звичайних людей забрала до себе росія, і повернула на багато десятиліть назад. Замість полів, які завжди були засіяні, зараз тут розгорнуті їхні «бази», стоїть техніка. Через місто переправляють в сторону Чугуєва колонами військову артилерію. Зараз місто перетворилось на агітаційний майданчик, повсюди лозунги про вибори, встановлюються намети з агітаціями про путіна, розносяться газети і листівки. По телевізору всі канали говорять, що тільки путін зможе навести в усьому лад.
Намагаюсь менше спілкуватись з людьми, бо багатьом вже не довіряєш, хоч тут з вами можу виговоритись. Смішно і грішно з тих «виборів». “
