This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Головний російський співак сьогодення Шаман продемонстрував свої розумові здібності та вміння, завдяки яким він потрапив до улюбленців влади
🤮86🤡21😁4🤯4🤣4😢1💯1
У дитсадку №140 окупованого Маріуполя провели «утренік» до 23 лютого з російськими військовими.
А я в їх віці лісичкою була, но то таке…
А я в їх віці лісичкою була, но то таке…
🤮59🙈28🤯7😢7👏5❤1
Сьогодні не можливо не згадати 24 лютого…памʼятаю своє.
Тоді ми зробили свій вибір, вибір- залишитися на своїй землі. Минуло чотири роки. Чотири роки вони думали, що «перевиховають» нас. А ми рахуємо дні до деокупації ретельніше, ніж їх рідні рахують виплати.
Ми навчилися працювати тихо і багато нашої роботи не видно, але повірте — окупанти її відчувають.
Ми хочемо прибрати російське сміття з наших українських міст. І кожна з нас, де б вона не була — засинає з думкою про те, що МИ ЗНОВУ БУДЕМО ВДОМА ❤️
Бажаєш долучитися? Пиши @ZlaMavka
Тоді ми зробили свій вибір, вибір- залишитися на своїй землі. Минуло чотири роки. Чотири роки вони думали, що «перевиховають» нас. А ми рахуємо дні до деокупації ретельніше, ніж їх рідні рахують виплати.
Ми навчилися працювати тихо і багато нашої роботи не видно, але повірте — окупанти її відчувають.
Ми хочемо прибрати російське сміття з наших українських міст. І кожна з нас, де б вона не була — засинає з думкою про те, що МИ ЗНОВУ БУДЕМО ВДОМА ❤️
Бажаєш долучитися? Пиши @ZlaMavka
❤106❤🔥29💔11🤡7🤮2👍1🖕1
Нам надіслали вірш, який написала дитина що вже 4 роки в окупації 💔
«Україна завжди тут
Прапори російські висять тут усюди,
Прапорці України ми тихо ховаєм.
Паспорти російські отримали люди,
Та Україну ми завжди пам'ятаєм.
Тільки російською говорити тут можна,
Та українською завжди думки наші.
Прийняла росію людина не кожна,
Україна завжди тут, у серці нашім.»
«Україна завжди тут
Прапори російські висять тут усюди,
Прапорці України ми тихо ховаєм.
Паспорти російські отримали люди,
Та Україну ми завжди пам'ятаєм.
Тільки російською говорити тут можна,
Та українською завжди думки наші.
Прийняла росію людина не кожна,
Україна завжди тут, у серці нашім.»
❤80💔38😢12🤡3🤣2🤮1
В Україні сьогодні нагороджують та вітають жінок з «Днем Української Жінки» а на росії вийшла брошура для жінок своошників з інструкціями до цих лего😉 просто почитайте ці перли))
😁41🤣20🤡4👏2🖕2😢1💊1
26 лютого 2026
Сумщина, Україна
Ось і все, я залишилась сама. Відійшов мій дід, діти добре, що раніше виїхали. Сусіди полишали ключі, щоб значить за хатами їхніми ходить. Так і ходжу, там вазонки полила, там просто провітрила, коти і собаки і так вже до мене збіглися.
Я ж раніше робила старшим зберігачем, от і тепер така іронія долі. Зберігачка вулиці, рахуйте. Деколи мені здається, що я вже вмерла і це моє чистилище, отак ходити. Якщо щиро, постійно хочеться прокинутись від цього хворого сну, але розумію, що мій єдиний вихід - за дідом. Уже якось і не страшно, просто сумно. Даже до прильотів стало якось все одно. Ну гучно - тай гучно.
Прочитала, що оце був день української жінки - про таке даже не чула раніше, а тепер думаю, як воно в долі нашій (і моїй) переплелося - оці "берегині", як в музеї. Єдине, що тримає мене - це мої "дівчатка" (ага, нам всім вже по 60 плюс). Поміняємся своїми болями і хто за ким сумує, і легше стає. Навіть відсвяткували разом, як могли. Навіть не знаю, що розказувати - мені здається, що світ застиг весь, поки не прийде Україна. Єдине, що в мене лишилося - це мої дівчата, які як і я чекають.
Раніше я думала, мене дід держе. А ні, не дід. Земля моя.
#щоденникиМавок
Сумщина, Україна
Ось і все, я залишилась сама. Відійшов мій дід, діти добре, що раніше виїхали. Сусіди полишали ключі, щоб значить за хатами їхніми ходить. Так і ходжу, там вазонки полила, там просто провітрила, коти і собаки і так вже до мене збіглися.
Я ж раніше робила старшим зберігачем, от і тепер така іронія долі. Зберігачка вулиці, рахуйте. Деколи мені здається, що я вже вмерла і це моє чистилище, отак ходити. Якщо щиро, постійно хочеться прокинутись від цього хворого сну, але розумію, що мій єдиний вихід - за дідом. Уже якось і не страшно, просто сумно. Даже до прильотів стало якось все одно. Ну гучно - тай гучно.
Прочитала, що оце був день української жінки - про таке даже не чула раніше, а тепер думаю, як воно в долі нашій (і моїй) переплелося - оці "берегині", як в музеї. Єдине, що тримає мене - це мої "дівчатка" (ага, нам всім вже по 60 плюс). Поміняємся своїми болями і хто за ким сумує, і легше стає. Навіть відсвяткували разом, як могли. Навіть не знаю, що розказувати - мені здається, що світ застиг весь, поки не прийде Україна. Єдине, що в мене лишилося - це мої дівчата, які як і я чекають.
Раніше я думала, мене дід держе. А ні, не дід. Земля моя.
#щоденникиМавок
❤50💔44😢10🤡2🤣2🤮1